Рецепт Кука. Рецензія на книжку Володимир В'ятровича про останнього генерала УПА, частина друга
Звісно, для будь-якого історика максимально адекватно реконструювати біографію лідера — самоцінна мета. >>
В Україні заснували щорічний книжковий Біографічний рейтинг
05.06.2018
25 років тому при Національній бібліотеці імені В. Вернадського засновано Інститут біографічних досліджень, а самій головній українській книгозбірні виповнилося 100. З нагоди обох ювілеїв засновано щорічний Біографічний рейтинг.
Метою рейтингу є виявлення та популяризація наукової біографічної продукції, яка з різних причин нині доступна лише обмеженому колу читачів, що несправедливо і щодо авторів та їхньої праці, і стосовно користувачів, позбавлених змоги задовольнити інформаційні потреби.
Щойно оголошено результати першого опитування і на Книжковому арсеналі нагороджено авторів-переможців.
Направду ця акція прагне не так «підбити підсумки», як формувати культуру творення та читання біографічних текстів та навички користування бібліотечними ресурсами.
Інакше кажучи, допомогти дослідникам біографій «вийти в люди», за межі академізму. Важливо було означити, НАСКІЛЬКИ коло «людей із біографією» в Україні ширше за ту купку навкологуманітарних оповідей, які тиражуються.
А головне — ми хочемо змінити ситуацію, спонукати пресу й письменництво «олюднювати» простір українства, іти до бібліотек і знаходити нові імена, ідеї, сюжети.
Отже, рейтинг — як платформа перспективної співпраці: тих, хто вміє досліджувати, але слабо володіє белетристичними навичками, — з літераторами, для котрих архівна робота обтяжлива. Рейтинг не як відзнака, а як процес.
Зрештою, маємо декілька відомих науковців-біографістів, що уже зажили слави вправних белетристів: Ігор Гирич, Петро Кралюк, Микола Тимошик, Тарас Чухліб.
Усі вони серед 25 експертів «Біографічного рейтингу», куди входять практично всі, хто ретельно відстежує джерелознавчі праці.
В рейтингу чотири номінації. Перша, що має перспективи виходу на найширшого читача, зветься вичерпно: «Життєписи». Друга різниться хіба множинним об’єктом дослідження — «Колективна біографія».
Третя, «Джерела біографії», це переважно спогади та епістолярна спадщина. Схоже, що листи та мемуари незрідка цікавіші доволі примітивного і вторинного ще в нас нонфікшну.
Й нарешті, «Біобібліографічні покажчики» — здавалося б, «сухі», а проте уже готові матеріали для програм, статей, а чи й романів. До речі, саме цими працями цікавляться насамперед іноземні користувачі наших наукових бібліотек.
Усі видання, що номінувалися, — 2017 року випуску. Інститут біографічних досліджень, засновник рейтингу, та усі провідні книгозбірні країни беруть на себе промоцію видань з топ-списків, включно із замовленнями на закупівлю. Детально із «правилами гри» та експертною радою «Біографічного рейтингу» можна ознайомитися на сайті http://ecopsy.com.ua/rating/rating.php .
