«Династія» на крові. НАБУ і САП повідомили про підозру екскерівнику Офісу президента Андрію Єрмаку
Історія з «міндічгейтом», яка останнім часом зійшла нанівець, днями отримала не менш цікаве продовження. >>
Одеський апеляційний адмінсуд поновив на посаді люстрованого екс-прокурора
30.05.2018
Рішенням суду Олександр Кузьменко чистий і перед законом, і перед людьми. І ще й чималу компенсацію має. (Фото з сайта begemot.media.)
Подія, яка не так давно відбулася в Одесі, може стати сумним прецедентом для всієї правової та судової системи України.
Одеський апеляційний адмінсуд своїм рішенням поновив на посаді люстрованого екс-прокурора Приморського району Одеси Олександра Кузьменка.
І не просто поновив, а й зобов’язав виплатити йому всю зарплату за три з половиною роки вимушеної бездіяльності. А це — більше 300 тисяч гривень.
А прецедент полягає в тому, що судді ухвалили відповідне рішення, розцінивши закон про люстрацію, на основі якого було звільнено тисячі чиновників, як... неконституційний. І це при тому, що сам Конституційний Суд України своїх висновків щодо закону досі не оприлюднив.
Утім журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», дещо помилилися, назвавши це першим випадком поновлення люстрованого чиновника.
Насправді з 2014 року, відколи було ухвалено закон про очищення влади, до судів надійшли більше тисячі оскаржень рішення про люстрацію. І частина з цих позовів була задоволена.
Один iз прикладів — рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року про поновлення на посаді начальника управління ДФС в м. Київ Людмили Демченко.
Хоча тоді суд не взяв на себе роль визначати конституційність закону, а обмежився формулюванням про певну «юридичну невизначеність», яка дає можливість суду «застосувати загальний принцип права і вирішити спір на користь звільненої особи».
Також варто згадати, як суди повернули на посаду начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області Володимира Суходубова чи керівника Управління корупційних ризиків секретаріату Кабінету Міністрів Андрія Жовнера.
Але саме така безпрецедентність і безпринципність суддів Одеського апеляційного адмінсуду дає підстави бити у дзвони.
Бо, схоже, все йде до того, що невдовзі будь-який закон може бути оскарженим у суді й потрактованим на свою користь.
Чи варто дивуватися, що такі баталії здіймаються навколо Антикорупційного суду і судової реформи взагалі.
А судді хто?
Олександр Кузьменко потрапив під закон про очищення влади ще в березні 2015 року. Для цього були всі підстави: мало того, що під час Революції гідності він був першим заступником прокурора Печерського району Києва, так ще й безпосередньо брав участь у судах над учасниками протесту, зокрема над побитими «беркутівцями» і затриманими під час акції біля адміністрації Президента першого грудня 2013 року. Він особисто тиснув на затриманих (серед яких більшість були випадковими жертвами свавілля «Беркута») і домагався визнання вини та підписання «угоди про співпрацю» в обмін на звільнення з-за ґрат.
Після Революції гідності Кузьменка тихо перевели в прокуратуру Приморського району Одеси, де його і застав закон про очищення влади. Після звільнення Кузьменко впродовж трьох років регулярно домагався свого поновлення через суди. Доки не знайшов підтримку колегії суддів близького йому Одеського апеляційного адмінсуду, серед яких, зокрема, були і Степан Домусчі та Олександр Кравець.
Обидва привернули до себе увагу журналістів тим, що минулоріч подавали свої кандидатури на посади суддів Верховного Суду України, але через негативні висновки Громадської ради доброчесності не пройшли відбір.
«У висновках ради названо кілька причин невідповідності цих суддів критеріям доброчесності. Одна з них — незадоволення апеляції на заборону мирних акцій в Одесі під час Революції гідності», — зазначають автори програми «Наші гроші». Також в обох виявилися статки, походження яких неможливо пояснити ні суддівськими доходами, ні елементарною логікою речей.
Саме вони вирішили, що можуть на власний розсуд визначати конституційність того чи іншого закону. І це тоді, як частина четверта статті сьомої нового Кодексу адміністративного судочинства України зазначає: «Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України».
Попри це, сам Олександр Кузьменко рішенням суду лишився задоволеним, хоча й зазначив, що негайно повертатися в прокуратуру наміру не має. Утім скасування дії Закону про очищення влади щодо нього автоматично знімає і заборону впродовж 10 років займати посади в держсекторі. Звичайно, це рішення Генеральна прокуратура чи Прокуратура Одеської області могла б оскаржити в оновленому Верховному Суді. Тільки хто ж цим займатиметься, якщо всі сторони, схоже, досягли згоди і порозуміння?
А що ж Конституційний Суд?
А тим часом після того, як у жовтні 2016 року Конституційний Суд України з четвертої спроби так і не ухвалив жодного рішення щодо закону про очищення влади, знову відклав його на невизначений термін. І, як вдалося з’ясувати «УМ», найближчим часом КС навіть не планує повертатися до цього питання.
Два роки тому один із найактивніших апологетів люстрації, член Громадської ради з люстрації при Мін’юсті Карл Волох узагалі припустив, що Конституційний Суд узагалі ніколи не наважиться оприлюднити хоч якесь рішення щодо закону про очищення влади.
«Я думаю, що ми в даному разі маємо справу з ситуацією абсолютно патовою для Конституційного Суду, коли, з одного боку, вони вже позицію оприлюднили і вона негативна щодо цих положень закону, особливо щодо автоматичної люстрації. А з іншого боку, з позиції політичної, прийняти рішення, яке призведе до скасування цього закону, для влади це буде абсолютно катастрофічно», — заявив тоді блогер в ефірі каналу «Еспресо».
Він пояснив, що більша частина людей, які були звільнені згідно із законом про очищення влади, або самі пішли зі служби напередодні люстраційних перевірок, намагатиметься відновитися на роботі через суди.
«І я думаю, що такого скандалу, як пару тисяч суддів і відновлення на роботі з боку високопосадовців режиму Януковича рейтинг влади точно не переживе», — підсумував Волох.
Але і тактика замовчування теж не спрацювала. І, якщо ситуація з Одеським апеляційним адмінсудом не знайде відповідного розголосу і правового реагування, це справді може стати прецедентом, яким скористаються тисячі чиновників, які втратили хлібні місця і почуваються ображеними. Наслідки такої правової хитавиці важко передбачити. Принаймні Президенту перед виборами є над чим замислитися.
