Росія загарбала під будівництво Керченського моста частину острова Тузла

Незаконне рішення на користь «Рос­автодору» ухвалила 17 квітня 2018 року так звана Рада міністрів Криму, підконтрольна Кремлю.

 

 

Право на користування ділянкою віддали замовнику «будівництва століття», управлінню федеральних автомобільних доріг «Тамань».

 

 

Вкрадені, в України території федеральна влада Росії планує використати під будівництво Керченського моста, який повинен з’єднати Крим із Краснодарським краєм.

 

 

Ще в 2003 році острів Тузла став об’єктом територіальних суперечок між Україною та Росією. У ті роки конфлікт спалахнув після того, як російські робітники почали будувати там дамбу, але скандал удалося загасити дипломатичним шляхом. А ось навесні 2014 року острів таки забрали після повної анексії Криму.

 

Керченський міст повинен стати найдовшим у Росії, його протяжність становитиме не менше 19 кілометрів.

 

Із федерального бюджету РФ під реалізацію цього проекту виділено майже чотири мільярди доларів (близько двохсот тисяч доларів на кожен метр моста).

 

Подібну дорожнечу пояснюють тим, що будівництво триває в цілковито не придатній для цього місцевості, а крім того, параноїдальні настрої російських чиновників змусили проектувальників витратити майже третину від загальної вартості моста на закупівлю відеокамер спостережень.

 

На даний час спорудження вже прикрасили залізною аркою, планується, що до кінця 2018 року відкриється автомобільний рух між Кримом та Краснодарським краєм, а рівно через рік по новій гілці пустять потяги.

 

Будівництво ведуть iз порушенням всіх норм Міжнародного права та без урахування думки екологів, які ствер­джують, що транспортний перехід руйнує екосистему, зокрема, природний водообмін між Азовським i Чорним морями.

 

— Міст через Керченську протоку поступово перетворюється на дамбу, що розділяє Азовське та Чорне море, — пояснює заступник директора Інституту водних проблем та меліорації України Михайло Яцюк.

 

— Це тягне за собою зміну не лише мінералогічного режиму, а й клімату. Влітку вода буде прогріватися сильніше, а взимку занадто промерзати. Крім того, там зараз ведуть поглиблювальні роботи, які піднімають увесь бруд із дна та забруднюють акваторію. Не знаю, чи проводив хтось iз російської сторони моделювання, але через зміну течій усе узбережжя Східного Криму опиниться під загрозою розмивання. Ми знаємо це завдяки даним моніторингу НАСА. Ну і насамкінець, Керченська протока — це сейсмічно активна зона, тому міст може швидко зруйнуватися. Це теж потенційна екологічна катастрофа. Україна повинна домагатися припинення робіт та компенсації у міжнародних інстанціях.

 

За словами заступника директора з науки Українського наукового центру екології моря Євгена Дикого, через будівництво Керченського моста постраждав рибний видобуток сусід­ньої Грузії.

 

За фактом порушення Росією конвенції про транскордонний вплив на навколишнє середовище він готовий виступити як експерт у будь-якому міжнародному суді.

 

Усі ці факти дали підстави фахівцям Мінінфраструктури України підготувати позовну заяву до суду проти Російської Федерації з вимогою відшкодувати збитки, які несуть українські порти в Азовському морі через будівництво Керченського моста. Однак до цього часу жодної компенсації за завдану шкоду країна-агресор так і не заплатила. 

 

Наприкінці 2017 року Генеральна прокуратура України заявила, що проводить своє розслідування щодо виявлення та запобігання екологічній катастрофі в районі Керченської протоки.

 

Серйозний тиск із боку світової громадськості окупаційна влада Криму поки що ігнорує. Зате підводні роботи в районі Керченського мосту відтепер проходять під охороною бригад з автоматами, а також за участю військових спецчастин Чорноморського флоту.