Шукати чоловіка дружина почала через вісім днів після його смерті, ще не уявляючи, що сталося. Знала, що з дому, з Луганщини, поїхав iз товаришем закуповувати картоплю до Буринського району. І ось тривалий час «мобілки» обох уперто мовчать. Жінка звернулася до Буринського райвідділу міліції. Незабаром кілометрів за п'ятнадцять від Бурині знайшли спалений автомобіль луганчан. А потім у поле зору міліції потрапив мешканець села Михайлівка 39-річний Володимир. Він був знайомий з приїжджими, і, власне, з ним вони контактували, їдучи по картоплю.
«Як розвивалися події — повідомив на слідчому експерименті 20-річний односелець Володимира, який підозрюється у виконанні вбивства, — розповідає співробітник Центру громадських зв'язків обласного управління міліції Сергій Потураєв. — У хащах покинутого села Попівщина підготували засідку. Спочатку Володимир вивів на виконавця одного з луганських. Його вбили з відстані двох метрів двома пострілами з мисливської рушниці. Товаришу, який залишився чекати в автомобілі, дісталось три постріли. До злочину став причетним і 18-річний син Володимира, який був за кермом батькового «Москвича» і на власні очі бачив, як розгортались події. Вбитих поклали до багажника легковика, відвезли кілометрів за десять від місця злочину і закопали в канаві покинутого саду, неподалік від села Новоолександрівка».
Причиною вбивства стало нібито те, що Володимир заборгував луганчанам триста доларів. Замiсть їх віддавати — вирішив порішити обох. Версія нетривка, оскільки виконавцю вбивства він пообіцяв 5 тисяч гривень. Щоправда, на момент затримання віддав лише тисячу триста.
Ймовірно, йшлося не лише про повернення боргу, а й про брутальну наживу. Але який зиск отримав підозрюваний від злочину, слідство ще встановлює. Бо ж машину жертв спалили. Відомо, що забрали акумулятор та мобільні телефони. Саме ці предмети стали речовими доказами причетності чоловіків до вбивства.