У Брюсселі побоюються, що Італія може піти з ЄС слідом за Великою Британією

В Італії підбили результати недільних виборів до обох палат італійського парламенту.

 

Жодна партія чи блок не набрали 40% голосів, щоб отримати абсолютну більшість голосів і мати право самостійно формувати уряд.

 

Здолали тривідсотковий бар’єр і потрапили до парламенту чотири політичні сили: два виборчі блоки і дві партії.

 

Надмірне блокування пояснюється тим, що виборче законодавство надає блокам преференції при розподілі парламентських місць.

 

Тож розподіл 630 мандатів нижньої палати парламенту серед членів переможного виборчого квартету наступний: правоцентристський блок — 260 мандатів, «Рух 5 зірок», який пройшов до парламенту як окрема партія, а не блок, здобув 221 мандат, правлячий на цей час лівоцентристський блок здобув 112 мандатів і, нарешті, ліва партія «Вільні і рівні» має 14 «багнетів».

 

Розподіл 315 місць у сенаті приблизно тотожний розподілу в нижній палаті. Такі підсумки виборів подала вчора італійська державна агенція новин ANSA. 

 

Але наведена вище суха виборча статистика — це лише ліс, за яким не видно дерев, тобто результатів окремих партій в обох виборчих блоках.

 

А вони цікаві тим, що визначатимуть склад і форму можливої правлячої коаліції.

 

Якщо партії об’єднувались у блоки не стільки з ідеологічної єдності, а винятково з бажання мати кращі шанси для потрапляння до парламенту, то перебуваючи вже в ньому вони можуть так само легко виходити з блоків і розпочинати власну гру. 

 

Партія «Рух 5 зірок», організована дев’ять років тому коміком Беппе Грілло, від початку позиціонувала себе як позасистемна політична сила, тож і на цих виборах виступала за принципом «сам п’ю, сам гуляю, сам прем’єра обираю».

 

І вона досягла найкращого результату з усіх представлених на виборах окремих партій: 229 iз 630 місць у нижній палаті та 114 iз 315 в сенаті.

 

Що й дає їй право заявляти тепер, що вона отримала від виборців мандат на висунення нового глави уряду Італії та формування нового уряду.

 

Теперішній лідер партії Луїджі ді Майо вже заявив про своє право та бажання очолити наступний уряд Італії. І виклав програму першочергових та довготермінових дій. 

 

Але це жодним чином не входить у плани членів правоцентристської «матрьошки».

 

Двоє з її членів, партія екс-прем’єра та найбільшого «політичного клоуна» Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє» та крайнє права «Ліга» (раніше «Північна ліга») на чолі з ломбардським політиком Маттео Сальвіні, мають власні великі амбіції стосовно прем’єрського крісла та уряду.

 

Перед виборами Берлусконі розраховував, що його партія гратиме першу скрипку в цій крайнє правій «матрьошці» й надалі формуватиме уряд.

 

Сам 81-річний Берлусконі на посаду прем’єра претендувати не міг, бо має судимість. Його висуванцем мав стати теперішній 64-річний голова Європарламенту Антоніо Таяні. 

 

Але не так сталося, як гадалося. Всередині правої «матрьошки» партію Берлусконі, яка за своїми списками набрала 59 мандатів, обійшла права радикальна «Ліга», яка здобула 73 мандати.

 

Що й дає тепер лідеру «лігівців» Маттео Сальвіні заявляти про свої прем’єрські амбіції. 

 

Із такої заплутаної поствиборчої ситуації в Італії існують два виходи: або дуже дивна коаліція, або позачергові вибори. Звичайно, спочатку спробують перший варіант.

 

Хоча «Рух 5 зірок» постійно заявляв, що не піде на жодні угоди з іншими «системними» політичними силами, але що не зробиш задля нагоди відчути смак влади.

 

Тож «Зірки» можуть зблокуватися або з «берлусконівцями», або з «Лігою», і навпаки.

 

Попереду тижні «пропозицій, від яких не можна відмовитися». А за ними — примара нових виборів. 

 

Але не примару, а реальну загрозу тепер бачать у Брюсселі. Бо будь-який склад майбутнього урядового союзу в Римі загрожує виходом Італії зі складу ЄС.

 

Кожен iз трьох потенційних гравців пропонує якщо не відмовитися від єдиної європейської валюти євро, то й узагалі вийти з ЄС.

 

Занепокоєння з приводу такої загрозливої ситуації висловили лідери провідного європейського тандему: Франції та Німеччини.

 

І, схоже, їм ще не раз доведеться це повторювати. А Росія вітає результат італійських виборів. Бо перемогу святкують її друзі.