Копродукційна стрічка Шарунаса Бартаса «Іній» кілька разів змінювала дату виходу в український прокат, поміняла дистриб’ютора, вийшла обмеженим прокатом минулого року (щоб мати право подаватися на премію «Золота Дзиґа») і нарешті з’явилася на широких екранах 1 березня.
Перед тим фільм у київському кінотеатрі «Жовтень» представила творча група разом із трьома послами: Литви, Польщі і Франції (до речі, усі говорили українською мовою). Бо «Іній» — перший міжнародний кінопроект про війну в Україні.
Світова прем’єра драми «Іній» литовського режисера Шарунаса Бартаса відбулася на Каннському фестивалі у травні 2017 року.
Кіномани могли подивитися «Іній» і на Одеському міжнародному кінофестивалі у липні минулого року.
В Україні стрічка буде демонструватися спочатку на 25 екранах, а потім приєднаються ще 10, загалом прокат заплановано до середини квітня.
У Литві стрічка вийшла у прокат ще 15 серпня минулого року. Прокат у Польщі розпочався два тижні тому, а у Франції фільм з’явиться на екранах 22 березня.
Над «Інеєм» працювали п’ять компаній-виробників: Studija Kinema (Литва), «ІнсайтМедіа» і Tato Film (Україна), КіnоЕlektron (Франція) та Donten & Lacroix Films (Польща) за підтримки Литовського кіноцентру, Польського кіноінституту, телеканалу ARTE (Франція) та Державного агентства України з питань кіно.
В Україні знято відсотків 80 фільму: у Києві, Дніпрі та на лінії фронту. Крім того, в «Інеї» знялися справжні українські військові.
Ключове питання у прокаті фільмів такого плану — такі стрічки не для широкої аудиторії, каже директорка дистриб’юторської компанії «Жовтень-прокат» Людмила Горделадзе.
За сюжетом стрічки, молодий литовець Рокас погодився на певного роду авантюру — перевозити гуманітарний вантаж із Литви до України, за компанію взявши в автоподорож свою дівчину Інгу.
На початку, ввівши в інтернет-пошуковик «Майдан-2014», головний герой побачив під звуки «Пливе кача» документальну хроніку ночей і днів, коли палали шини, працювали водомети, гинули люди біля стадіону «Динамо» у Києві…
Крупні плани, неспішні малослівні розмови, довгі пошуки дороги і рефлексії тих, хто неначе займається волонтерством, навіть любовні інтриги — у якийсь момент у нетерплячих глядачів виривають з вуст питання: «І це про АТО фільм?».
Така тривала перша частина фільму змушує думати про те, що, мабуть, це спеціальний задум показати, яка насправді дуже довга дорога європейців до розуміння, що насправді відбувається в Україні.
«Я знав, що тут війна, але не знав, що тут небезпечно», — по суті абсурдну фразу каже Рокас. Бо війна не може бути безпечною.
Крім дебютантів Мантаса Янчаускаса та Лії Макнавічюте, котрі виконали головні ролі, у стрічці знялися кінозірки — Анджей Хира та Ванесса Параді.
Творці фільму після Києва поїхали представляти стрічку в інші українські міста. Уже побували у Тернополі й Луцьку. 6 березня в Івано-Франківську, 10-го — у Львові зустрічатимуться з глядачами продюсер компанії «Татофільм» Андрій Ящишин, полковник ЗСУ Микола Цибулько та підполковник ЗСУ Олексій Мазепа.
На прес-конференції у Києві режисер Шарунас Бартас зізнався: тема російсько-українського конфлікту настільки хвилює його, що, можливо, він ще звертатиметься до неї у наступних роботах.
Продюсерка фільму Юрга Дікчувене висловила сподівання, що ще матиме нагоду працювати з українськими компаніями над створенням кіно.
