Сьогодні, після двотижневої перерви, народні депутати знову повернулися до сесійної роботи в парламенті.
І одразу до порядку денного внесено кілька резонансних питань, необхідність прийняття яких обговорюється щонайменше останні півроку.
І найперший, з якого і розпочнеться сьогоднішнє засідання парламенту — Закон про Антикорупційний суд, на якому наполягає і опозиція (одним із перших це питання на свій прапор іще в липні минулого року підняв Рух нових сил Мiхеїла Саакашвілі), і міжнародні експерти.
Петро Порошенко ще наприкінці грудня вніс свій законопроект про Вищий антикорупційний суд до Верховної Ради, також у парламенті зареєстровано чотири альтернативні законопроекти.
Очевидно, що саме президентський законопроект розглядатимутья як основу, хоча його вже розкритикували і МВФ, і Світовий банк, і Євросоюз, вказавши на системні можливості впливати на відбір кандидатів та подальшу роботу суду..
Якими ж справами займатиметься Вищий антикорупційний суд? Передусім тими, які Кримінальний кодекс відносить до корупційних діянь: підкуп, розтрата державних коштів, незаконне збагачення, зловживання службовим становищем.
Причому збитки від них мають перевищувати 500 прожиткових мінімумів — на сьогодні це 85 тисяч гривень.
Кримінальну справу вестиме колегія з трьох суддів, до яких висуваються особливі вимоги: кандидати повинні мати щонайменше 5-річний суддівський стаж чи 7-річний адвокатський або науковця-правника.
Також кандидати повинні мати антикорупційний досвід роботи в міжнародних організаціях.
Натомість не зможуть стати антикорупційними суддями працівники правоохоронних органів, політики чи депутати, а також люди, помічені в корупційних діяннях.
Тим, хто пройде цей відбір і вдягне мантію антикорупційного судді, обіцяють додаткові гарантії захисту, і водночас — більш сувору перевірку. Зокрема, законом передбачено регулярні тестування на «детекторі брехні».
Закон про Антикорупційний суд внесено одним із перших питань до порядку денного вже у вівторок.
Судячи з одностайності, з якою керівники фракцій на погоджувальній нараді підтримали це питання, можна сподіватися, що голосів для цього знайдеться достатньо.
Утім прийняття закону в першому читанні зовсім не означає, що суд буде сформовано і він запрацює в найближчій перспективі.
«У першому читанні його проголосують, а тоді «підвісять» як мінімум на рік, а то й більше. Налаштування в депутатів голосувати за цей закон до президентських виборів узагалі немає. Знайдуться технічні причини для того, щоб він не запрацював до того часу. Кулуарно всі на це налаштовані, всі про це говорять, хоча публічно будуть інші пояснення. Якби була воля, щоб цей суд запрацював хоча б до осені, то закон на цьому тижні голосували б не в першому читанні, а вцілому. А так є лише бажання демонструвати нашим західним партнерам, що ми хочемо боротися з корупцією. Адже коли об’єм корупційного ринку в Україні — приблизно 10 мільярдів доларів, то ніяким траншем в 1-2 мільярди наших депутатів не вмотивуєш», — заявив в ефірі 112-го канала політолог Микола Давидюк.
У принципі, практика «запуску» того ж НАБУ чи Антикорупційної прокуратури, коли процес затягувався більш як на рік, не дає в цьому сумніватися.
Другим, не менш «перестояним», питанням, яке очікується цього тижня, має стати звіт екс-голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої та її остаточна відставка, а також призначення на цю посаду її колишнього заступника Якова Смолія, який з травня минулого року формально виконує ці обов’язки.
Кандидатуру Смолія вніс до парламенту Петро Порошенко, тож є сподівання, що для нього голоси знайдуться, хоча лідери «Батьківщини» і Радикальної партії на погоджувальній нараді закликали не голосувати за «спадкоємця Гонтарєвої та ставленика Президента».
З іншого боку, Нацбанк і так практично рік працює без повноцінного голови, а влада розраховує на транші від МВФ, які має завізувати легітимний очільник головної фінансової установи.
Набагато драматичнішим може виявитися питання щодо політичного майбутнього самої Валерії Гонтарєвої.
З одного боку, їй інкримінують багатомільйонне рефінансування з державної скарбниці російських банків і доведення до банкрутства близько сотні вітчизняних фінансових установ, знецінення більш як удвічі гривні та інші фінансові злочини.
Частина депутатів публічно закликала не лише відправити у відставку Гонтарєву, а й притягти до кримінальної відповідальності.
З такою ж вимогою звернулися до НАБУ на початку лютого і громадські активісти. Але, з іншого боку, Валерія Гонтарєва довгий час була довіреною фінансовою особою Петра Порошенка, його людиною, тож публічний процес над екс-главою Нацбанку може призвести до витоку небажаної для Президента інформації. Тож навряд чи справа дійде до суду, принаймні при цьому Президентові.
«Якщо вона у відпустці була більше дев’яти місяців, можна уявити, скільки треба буде часу, щоб її посадили», — коментує ситуацію політтехнолог Денис Богуш.
Тож, швидше за все, Гонтарєва відбудеться лише публічним звітом, де її діяльність буде подана в найвигіднішому для неї світлі та усними обвинуваченнями. Зрештою, поживемо-побачимо.
Серед інших питань, які найближчим часом можуть бути винесеними на розгляд парламенту, — Закон про національну безпеку, який розробляли вітчизняні фахівці спільно з міжнародними експертами, а також 35 законопроектів із так званого реформаторського блоку під назвою «Весна реформ», анонсованих 31 січня Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом під час урядового засідання.
Основний акцент у презентованій Гройсманом програмі зроблено на дерегуляції та поліпшенні бізнес-клімату, захисті прав підприємців, спрощенні доступу бізнесу до фінансування та стимулюванні інновацій.
Зокрема, вже найближчим часом передбачається голосування за введення інституту так званого бізнес-омбудсмена для захисту інтересів бізнесменів різних рівнів — відповідний законопроект було прийнято у першому читанні ще в травні 2016 року.
І, звичайно ж, має бути завершена ротація членів ЦВК і затверджений новий голова комісії замість Миколи Охендовського, термін повноважень якого збіг іще в червні 2014 року.
Тут теж передбачаються чималі кулуарні баталії, адже від того, хто рахуватиме і хто керуватиме процесом, багато в чому залежатимуть результати наступних і президентських, і парламентських виборів. А цим легковажити ніхто не збирається.
Продовження теми «подвигів»
Гонтарєвої — 8—9 стор.
