Незадовго до мого вильоту на Балі світові телеканали демонстрували виверження вулкана Агунг і затримки авіарейсів із місцевого аеропорту.
Тож усі друзі при зустрічі дивувалися з моєї рішучості вирушити в подорож на цей далекий острів.
Однак під час розмов на балійській землі з українцями, які тут живуть, питання про вулканічну діяльність викликало лише подив.
«Агунг дуже далеко від головних туристичний локацій, тож нічим не загрожує», — впевнені вони.
Проте саме з цієї теми почалася розмова з директором Департаменту туризму уряду Балі паном Агунгом Юніарза.
— Увагу зарубіжних телеканалів привернула насамперед рідкісна картинка величезного вулкана з клубами диму, що піднімається над островом, — пояснив керівник балійського туризму. — Насправді для туристів виверження, якби воно навіть відбулося, небезпеки не становить. Адже площа, яка потрапляє під розлив лави, становить усього два відсотки території Балі. Територію за 8 кілометрівдо вулкану перекрито. Слід також сказати, що в разі викиду вулканічного попелу ми можемо відправити по домівках усіх авіапасажирів із двох найближчих аеропортів на острові Ява. Однак балійський уряд евакуював усіх місцевих жителів, що живуть на схилах Агунга, в спеціально обладнані табори.
— Чи не боїтеся ви у зв’язку з можливістю виверження вулкана зменшення кількості туристів на Балі цього року?
— Кількість туристів на острові з кожним роком зростає. Торік їх було 5,5 мільйона, в 2018-му плануємо збільшити число мандрівників ще на 400 тисяч. Усі 9 регіонів провінції готові прийняти гостей відповідно до їхніх фінансових можливостей та захоплень. Усього на Балі, за статистикою Асоціації готелів, є 4290 будівель для туристів. Це 231 готель, що має зіркове маркування, 1 517 — некатегорійні будівлі та 2542 готелів сімейного типу. Таким чином тут можуть відпочивати і насолоджуватися усіма принадами тропічного острова одночасно майже 80 тисяч туристів.
— Балі називають «творчою чакрою Землі», тропічним раєм та іншими виразними епітетами, які характеризують привабливість острова для іноземних туристів. А як би ви, справжній балієць, пояснили особливу ауру острова, його сокровенну таємницю, які вирізняють цей регіон серед інших куточків планети?
— Можна дуже багато розповідати про цю «таємницю», яка створювалася впродовж усієї багатовікової історії Балі. Я б сказав, що це насамперед любов балійців до рідної землі, їхнє плекання традицій предків і своєрідна релігія, заснована на вірі в гармонію сил добра і зла. Для нас щоденна молитва в домашньому храмі — це не просто данина вірі, а постійне залучення до сил добра і справедливості, а також уклін у бік енергії зла, здатної розсердитися на людей за неувагу до її могутності.
Кожен елемент природи, кожне творіння рук людських ми наділяємо духом, який здатний взаємодіяти з людьми, нести їм біль чи радість. Природа платить нам взаємністю, а дух добра і любові в наших серцях завжди рухає нас до гармонії з іншими людьми та навколишнім світом. Найяскравіший приклад такої взаємодії — балійська система поливу рисових полів субак, яка належить до об’єктів культурної спадщини людства. ЮНЕСКО оцінює її — як одну з кращих у світі, створену в гармонійній співпраці людини і природи. На її основі кожен власник для свого рисового поля (незалежно від його фінансової спроможності) має рівне з усіма право на воду, якою володіє місцева громада.
Варто наголосити, що місцева громада, яка називається «банджар», є повною господинею своєї території і становить основу балійського управління островом. Вона повністю відповідає за стан природних, історичних, культурних і релігійних пам’яток на острові, щоб дух кожного з них сприяв гармонійній рівновазі. Можна говорити про те, що цивілізація, створена на Балі, є унікальною на нашій планеті. І все це в сукупності вабить сюди мільйони людей з усього світу, в тому числі й ваших співвітчизників.
— Як ви знаєте, Одеська національна академія харчових технологій (ОНАХТ) уклала договір із балійською компанією PTPURn AMASARI. Ця співпраця дозволить тисячам балійських фермерів зберігати і переробляти врожаї тропічних фруктів для їх подальшого експорту в Україну і країни Євросоюзу. Які, на ваш погляд, перспективи такої співпраці?
— Упевнений, що в цього проекту велике майбутнє. Думаю, що для його ефективної реалізації добре також налагодити співпрацю між вашою Академією та Балійським університетом. Згодом цілком можливий обмін студентами та викладачами для проведення спільних досліджень тощо. Позитивний результат від співробітництва сприятиме притоку інвестицій, виділенню грантів. Врешті, від цього виграє туристична галузь і Балі, й України. Саме велика відстань між нами, відмінності в менталітеті, культурі, релігії, соціальному устрої створюють додатковий інтерес для знайомства і дружби між балійцями та українцями.
Олександр ФЕДОРОВ,
член Міжнародної федерації журналістів
