Оновлення ЦВК, Нацбанку та створення антикорупційного суду: Рада починає нову сесію

07.02.2018
Оновлення ЦВК, Нацбанку та створення антикорупційного суду: Рада починає нову сесію

Ірина Геращенко пропонує починати засідання Верховної Ради з «переклички». (Фото з сайта ukrinform.com.)

У вівторок після коротких канікул депутати повернулися до законотворчої роботи.
 
Як зазначив напередодні спікер парламенту Андрій Парубій, головними питаннями весняно-літньої сесії мають стати законопроект про антикорупційний суд, призначення голови Національного банку, уповноваженого з прав людини та голови Рахункової палати, оновлення ЦВК та інші нагальні проблеми, вирішення яких затяглося більш як на півроку.
 
Також до порядку ден­ного будуть включені питання безпеки та оборони країни. Зокрема, депутати мають розглянути закон про національну безпеку, який є важливим для інтеграції України в НАТО.
 
А розпочалася сесія зі спроби переглянути прийнятий під завісу попередньої сесії Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».
 
Таку постанову внесли представники Опоблоку, які наполягали на негайному скасуванні закону, який «посварить Україну з Донбасом».
 
Утім, їхня пропозиція набрала лише 32 голоси, тож Андрій Парубій зазначив, що у нього більше немає жодних підстав зволікати з підписанням документа.
 
Хоча, доопрацювати документ таки доведеться — уже після голосування законопроекту в цілому парламентський Комітет з питань національної безпеки та оборони дійшов висновку, що в нього треба внести технічні правки, а також правки щодо роботи військово-цивільних адміністрацій.
 
Другим питанням, яке викликало палкі дискусії, стала наша «відповідь Чемберлену», а точніше — заява українського парламенту у відповідь на прийнятий польським сеймом закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів».
 
«Ми стурбовані зро­станням антиукраїнських настроїв у Польщі. А цей закон може бути інструментом подальшого залякування або тиску на українську громаду, через те, що в польських ЗМІ буде наростати істерія, і не буде можливості вести дискусію про історичну правду, чи не буде академічної свободи проводити дослідження. Українська позиція була в тому, щоб не опускатися до рівня польських політиків у питанні зайвої політизованості історії, а тримати високу планку і чітко говорити про стратегічне партнерство», — заявила голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. 
 
Зрештою, депутати ухвалили заяву, яка засуджувала польський закон, а також підтримали спорудження в Києві меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної сотні.
 
А от розгляд законопроекту «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» затягнувся, хоча до обіду депутати встигли проголосувати за більш як 400 правок.
 
А от вирішення інших питань було відкладене на пізніше. З одного боку — щоб врахувати всі позиції, з іншого — щоб знайти голоси для позитивного голосування (а це з кожним разом вдається все важче й важче).
 
Одним із перших на порядку денному має постати закон про Антикорупційний суд. Петро Порошенко закликав депутатів зробити це негайно, цього сесійного тижня.
 
Наразі у Верховній Раді зареєстровано президентський законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» та 4 альтернативні законопроекти.
 
Андрій Парубій передбачає, що і цей законопроект викликатиме парламентські баталії.
 
«Напевно, найголовніша дискусія буде щодо компетенції громадської ради міжнародних експертів. Дискусія в тому, що міжнародні партнери рекомендують, щоб громадська рада міжнародних експертів могла під час розгляду давати свою оцінку щодо того чи іншого кандидата. І щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів брала на розгляд тільки тих кандидатів, які пройшли попереднє обговорення громадської ради. І, відповідно, вже їх подавала на остаточне затвердження», — сказав він в ефірі «Свободи слова» на каналі ICTV.
 
Але найголовніше питання — коли ж нарешті депутати зберуться у повному складі? Бо, як зазначила перший віце-спікер Ірина Геращенко, деякі депутати досі не можуть полишити шезлонги і повернутися до сесійної зали.
 
«Давайте кожен день починати з оголошення того, хто в шезлонгах, а хто у відрядженні чи на лікарняному», — запропонувала депутатка.
 
У чомусь вона має рацію: за даними Комітету виборців України, у січні 330 народних депутатів пропустили більше половини голосувань у Верховній Раді, з них 38 жодного разу не брали участі в голосуванні. 
 

А ТИМ ЧАСОМ...

Народні депутати Віктор Кривенко та Павло Кишка офіційно вийшли з фракції «Блок Петра Порошенка».
 
Про свій намір вони оголосили ще в грудні 2017 року, як знак протесту проти позиції фракції щодо звільнення голови НБУ Валерії Гонтаревої та мера Одеси Геннадія Труханова, пенсійної реформи, «кишенькового» аудитора НАБУ, декларацій для громадських активістів-антикорупціонерів, утисків НАБУ, тиску на антикорупційний комітет та «махінації» з Роттердам +.
 
Таким чином, кількість членів фракції БПП скоротилася до 136 депутатів.