Урбаністичний Курбас: у Харкові відтворили атмосферу вистав «Березоля»

У «ЄрміловЦентрі» у Харкові 18 січня почала роботу виставка, покликана максимально відтворити дух експериментального новаторства Леся Курбаса.

 

Як відомо, режисер-авангардист зі своїм «Березолем» переїхав із Києва у тодішню столицю УРСР у 1926 році і поставив за мету створити засобами театру нову урбаністичну культуру.

 

Допомогли йому в цьому не лише актори, що з’їхалися з усієї України, а й художник Вадим Меллер, композитор Юлій Мейтус та драматург Микола Куліш.

 

Зрештою за два роки вони поставили спектаклі «Народний Малахій» (1928), «Алло на хвилі 477» (1929) та «Мина Мазайло» (1929), що стали класикою театрального мистецтва. 

 

Виставка розповідає, в основному, про ці три роботи, використовуючи ту ж саму музику, сценографію, костюми, ескізи, афіші, фотографії та інсталяції.

 

Аби передати атмосферу «Народного Малахія», організатори представили унікальний аудіодокумент, де першу дію п’єси читає головний актор вистави Йосип Гірняк.

 

Цей запис був зроблений у 1960-х роках у Нью-Йорку як перша спроба документації постановки Курбаса. Голос Гірняка переносить глядачів у час творення вистави. 

 

Розповідь про перший джаз-мюзикл в Україні «Алло на хвилі 477» супроводжується музикою Юлія Мейтуса, оркестрова партитура якого знайшлася лише недавно.

 

Композитор написав музику до 13 вистав «Березоля», і вважалося, що всі ці твори були знищені.

 

Організатори виставки записали частини з сучасними музикантами і представляють їх разом з відтвореною сценографією Вадима Меллера. 

 

Водночас для спектаклю «Мина Мазайло» була здійснена реконструкція фантастично-космічної сценографії Вадима Меллера, що розкриває простір для сполучення минулого міщанського з майбутнім.

 

Виставка зроблена на основі колекції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України з використанням матеріалів, наданих Театральним музеєм Харківського державного драматичного театру імені Тараса Шевченка, харківським Літературним музеєм, Національним центром Олександра Довженка та іншими мистецькими установами.