З аплодисментами і настороженістю: Рада ухвалила закон про деокупацію Донбасу

Три дні знадобилося Верховній Раді для того, щоб ухвалити нарешті дискусійний закон № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», або, простіше кажучи,  закон про реінтеграцію Донбасу.

 

За офіційною версією, таке тривале обговорення потрібно було для того, щоб, з одного боку, дотриматися вимог регламенту, а з іншого — через величезну кількість поправок (близько 700 у загальному підсумку), які дехто назвав «законодавчим спамом», що сповільнювало роботу. 

 

Хоча злі язики стверджують, що головна причина затягування остаточного голосування була набагато прозаїчнішою — достатня кількість голосів у залі зібралася лише у четвер.

 

Напередодні депутати навіть отримали СМС із проханням керівників фракцій зібратися у сесійній залі о 10.00.

 

«Будь ласка, зверніть увагу на складні погодні умови та необхідність виїзду завчасно», — йшлося у повідомленні.

 

Частково цю версію підтверджує і хід голосування в попередні дні — жодна з поправок не набирала більше 70 голосів, а в залі були присутні заледве сотня депутатів.

 

Серед провалених — і поправка про розрив дипломатичних відносин з Росією, які лишаються незмінними попри четвертий рік війни.

 

У четвер же ситуація змінилася кардинально. Після годинної дискусії та пояснень з боку репрезентанта законопроекту, секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони Івана Вінника, за документ проголосувало 280 депутатів — найбільшу кількість голосів дали Блок Петра Порошенка та «Народний фронт», також законопроект підтримали депутати  з фракції «Самопоміч», Радикальної партії Олега Ляшка, «Батьківщини», «Волі народу». Опоблок практично у повному складі проголосував проти.

 

«Цей закон озброює наших юристів у міжнародних судах для притягнення країни-агресора до відповідальності, і це головна його філософія. Він відкриває пряму дорогу для Росії до Гааги», — із пафосом переконував журналістів у кулуарах парламенту депутат від «Народного фронту» Юрій Береза.

 

Основні аспекти цього законопроекту визначила позафракційна депутатка Ганна Гопко.

 

«Ухвалений закон 7163 нарешті приводить у відповідність наше правове поле з нормами міжнародного права і розставляє крапки над «і». Росія визнана державою-агресором, території окремих районів Донбасу — тимчасово окупованими, незаконні структури, які там керують, — російською окупаційною адміністрацією. Відповідальність за всі наслідки агресії і окупації, згідно з міжнародним правом, покладено на державу-агресора.

 

Ключова роль і відповідальність у відсічі цій агресії переходить до Збройних сил і Верховного головнокомандувача. Закон не позбавлений недоліків, головний з яких — він стосується лише Донбасу, але не Криму. На моє переконання, до всіх окупованих територій має бути єдиний правовий підхід і єдиний закон. До цього питання доведеться повертатися в майбутньому. Але в будь-якому разі це дуже важливе і позитивне рішення», — заявила пані Гопко.

 

Критики законопроекту знайшлися не лише серед представників  Опоблоку.

 

«Верховна Рада голосує не визнання Росії агресором, бо Росія уже визнана агресором у січні 2015 року парламентом, і потім були ще два закони, які це підтвердили. Верховна Рада зараз планує узаконити торгівлю, бо там прописано, що Кабінет Міністрів визначає порядок переміщення товарів на ті території. Верховна Рада пропонує надати нашим героям на сході право застосовувати зброю лише у виняткових моментах.

 

Верховна Рада пропонує надати Президенту неконституційні повноваження використовувати Збройні сили, і не факт, що це не буде зроблено і в Києві. І все це під маркою того, що тут є позитивна річ про окупацію. Так от, про окупацію тут не визнається, бо дата окупації прописана лише в преамбулі, і то — лише стосовно Криму, тому жодних юридичних наслідків воно не матиме», — намагався докричатися в залі депутат від «Свободи» Юрій Левченко. На цьому ж наголошував у кулуарах і позафракційний депутат Дмитро Добродомов, який, утім, у фіналі проголосував-таки «за».

 

Що ж, закон прийнято і, швидше за все, його найближчим часом підпише Президент.

 

Бо в остаточному варіанті він вийшов саме таким, яким його подавала адміністрація Президента та узгоджував профільний комітет.

 

І в цьому є ще одна тривожна тенденція, на що звернув увагу відомий журналіст і політичний експерт Сергій Руденко.

 

«Парламент де-факто самоусунувся від створення цього законопроекту. Всі поправки у другому читанні дружньо провалюються залом. 50, 60 чи 70 депутатів «за» — свідчення того, що Верховної Ради в нас уже немає. Є юридично-протокольний відділ АП на вул. Грушевського. Потрібен новий виборчий закон, новий склад ЦВК і новий склад парламенту», — написав він у «Фейсбуці».

 

Щоправда, вирішення цих питань — у руках того ж парламенту. І навряд чи до них дійдуть руки до наступних виборів.