Заступник міністра оборони Олег Шевчук: «У зоні АТО вже давно немає голодних військових»

17.01.2018

Геннадій КАРПЮК.

Олег Шевчук.

Розвиток потужних і ефективних Збройних сил в Україні безпосередньо залежить не лише від якісної підготовки бійців та офіцерів, наявності сучасної техніки, ефективної управлінської системи.

Ми поговоримо про ті речі, які роблять архітектуру армії досконалою, довершеною, модерновою.

Розбудова військової інфраструктури, логістики, тилового забезпечення й поліпшення соціальної перспективи людини в однострої стали темами нашої зустрічі із заступником міністра оборони України генерал-майором Олегом Шевчуком.

У грудні Олег Миколайович навідував гірсько-штурмову і танкову бригади, що, відповідно, виконують завдання в районі АТО й перебувають у місцях відведення.

Одним із завдань цього й десятків інших подібних візитів у війська, яке здійснило 2017-го керівництво Міноборони, є підтримання прямого контакту з військовослужбовцями, з’ясування їхніх нагальних потреб, проблем і того, наскільки продуктивними є зміни та вдосконалення, які постійно запроваджує оборонне відомство.

«Мені смакують наїдки саме з солдатського котла»

— Олегу Миколайовичу, в чому основний сенс таких відряджень, зокрема відвідин частин, які перебувають на передовій?

— Чесно кажучи, інформація безпосередньо від бійця до Генштабу чи Міноборони проходить через стільки етапів, що на кожному з них є можливість втратити контакт з тим військовим, заради якого ми працюємо. А так ми бачимо все на власні очі, можемо скільки завгодно спілкуватися з особовим складом. Звісно, не завжди є час, аби швидко навести місточки довіри, хочеться побувати в якомога більшій кількості підрозділів.

Щоб максимально позбавити ці зустрічі формалізму і зовнішнього впливу, в багатьох випадках я прошу керівників вийти з приміщення, де ми збираємося з особовим складом. Так можна сформувати наближену до реальної картину стану справ, довідатися, що турбує цих людей і що ми здатні для них зробити. Одразу зауважу: практично всі військові зараз вказують на покращення харчування.

На якість і обсяг продуктів, які ми завозимо в повному обсязі, суттєвих нарікань немає. Введення нової системи харчування розпочато 2017-го — понад 20 частин уже перейшли на неї. Хоча ці зміни поки не відчутні в районі проведення АТО, сюди вони прийдуть 2018-го, але там уже давно немає голодних військових. Цікаво, що на передовій у кожному підрозділі тебе постійно намагаються нагодувати фронтовою їжею. Знаєте, мені дуже смакують наїдки саме з солдатського котла...

— І що найбільше подобається?

— Там часто їжу готують на дровах. І в тих умовах, на «передку», навіть каша з тушонкою є справді смачною, із «димком». Процес трапези на «нулях» оповитий особливою атмосферою. За фронтовим столом панують особливі розмови, особлива приязнь пов’язує кожного, хто сідає за нього. Так дуже легко знайомитися з людьми, бо ти одразу стаєш своїм, розділивши з ними їхні нехитрі, але зроблені з душею обід чи вечерю.

— Приємно таке чути з вуст високопосадовця Міноборони. А чим зазвичай завершуються подібні відрядження?

— Я доповідаю міністру про побачені проблеми, й ми їх намагаємося невідкладно, зокрема, через доручення апарату міністерства і Генштабу, вирішити.

— Яким проблемам безпосередні контакти у військах змушують приділяти посилену увагу?

— Приміром, цього разу виникли певні думки й зауваження щодо різновидів одягу, які ми впроваджуємо. Йшлося про нові зимові рукавички і вітровологозахисні куртки. Щодо останніх бійці просять знайти змогу виготовляти їх з якіснішого матеріалу. І тут є певні економічні обмеження, оскільки в такому варіанті вони значно більше коштуватимуть. Але держава нам уже додала фінансування — саме на речове забезпечення у 2018-му. Тому з’явилися перспективи втілювати пропозиції, які ми отримуємо від бійців.

Про тактичні рукавички надходили звернення, що вони замалі й дещо погіршують зручність виконання бойових завдань. Проведені додаткові дослідження показали: рукавички відповідають майже всім технічним умовам і державним стандартам. Усе добре, окрім ширини напальчників і відділення, що поєднує вказівний та великий пальці. Рiч у тiм, що шви завели всередину, звузивши внутрішній простір виробу. Тобто він став ніби меншим усередині, ніж видається зовні. Надлишок швів заважає застосовувати стрілецьку зброю через втрату рухливості пальців і всієї кисті. Тому ми повернули попередню партію рукавичок на доопрацювання.

«Бракує черевиків і форми маленьких розмірів»

— Напевно, тут справа не лише в індивідуальних емоціях, зручності, яку можна вдосконалювати безкінечно. Для ефективного використання державного ресурсу важливим є зворотний зв’язок виробника і замовника, користувача...

— Саме так. От щодо вітровологозахисного костюма чув багато ідей стосовно його вдосконалення. Люди, які носили попередню версію такої куртки, зауважували на незручні клапани кишень. Тепер маємо нову модель, з іншими клапанами. Так народжується необхідний конструктив. Хоча його непросто досягнути. Приміром, коли вивчаємо у бригаді побажання щодо якогось виду забезпечення, спершу складається враження єдиного погляду на потреби вдосконалення. Але проїхавшись іншими підрозділами, деколи збираємо цілком протилежні ідеї. Проте намагаємся досягнути оптимуму.

Зараз ми, після дискусії навколо отриманих з військ пропозицій, розробити літні польові костюми з якіснішої тканини, перебуваємо у процесі виготовлення й експериментального носіння нового однострою для літа. Але варто пояснити, що таким комплектам через їхню ціну вимушено продовжать термін експлуатації. Першими такі дослідні зразки форми цьогоріч одержать спецпідрозділи, які використовуватимуть їх у повсякденні, зокрема на полігонах і в районі АТО. А коли отримаємо відгуки про ці комплекти, розглянемо можливість їх введення у військах повсюди.

Так само, на відгуках із військ, ми, може й не так швидко, як хочеться, але просуваємся в розробці вдалої моделі полегшеного літнього взуття. Коли в районі проведення АТО вишиковуються підрозділи, я часто помічаю, що деякі військові взуті у берці різних зразків. Зрозуміло, куплених ними ж чи волонтерами. «Чому в різному взутті, невже не отримували черевиків?» — запитую в них. Бійці кажуть: отримували, проте в кожного власне «але». Один пояснює, що сьогодні працює в бліндажі чи приміщенні, тому одягнув «своє», а в когось промокли ноги й «офіційні» берці сохнуть. Хтось не хоче типове взуття носити, перебуваючи десь у тилу і береже його для виходів безпосередньо на лінію зіткнення, бо для таких умов воно надійніше.

Про літні моделі зараз думка така: попри полегшеність і спеціальні вставки, у них однак спекотно. Бійці, особливо ті, які воювали в Афганістані й інших кампаніях, де вони користувалися звичайними кросівками, кажуть, що для літа краще розробити щось на кшталт трекінгових черевиків. 2018-го саме такі черевики задля експерименту носитимуть спецпризначенці. Ми з’ясували і те, що нині бракує нової форми маленьких розмірів. Уже проведено зміни в нашому замовленні й цю проблему незабаром вирішимо.

— А щось зовсім нове, може, навіть «форменно-незвичне», з’явилося?

— Так, перед зимою війська почали одержувати бафи — багатофункціональні головні убори, призначені для захисту від несприятливої погоди: вітру, сонця, холоду, пилу. Фактурно — це безшовні шарфи, які можна використати і як шапки чи капюшони. Здебільшого їх носять на лінії зіткнення. Загалом, напевно, немає такої армії в світі, яка не бажала б поліпшення своїх одностроїв. Той, хто бачив радянську армію чи початки української, має з чим порівнювати. От вони кажуть: сучасна форма значно зручніша й практичніша. А молоді бійці дещо скептично до цього ставляться. Тому ми намагаємося якнайбільше розповідати про наші новинки й отримати з військ важливий feedback (зворотний зв’язок. — Авт.).

— Понад рік у районі АТО діє норма про видачу форми не за термінами носіння, а за реальним фізичним зношенням. Чи є тут проблеми?

— Принципових проблем не існує: у нас є для цього ресурси. Принаймні те, що я бачив на складах, дає право це заявляти. Проте... Бійці часто скаржаться, що на «нулях» форма не витримує і півроку. Ми кажемо: ви можете списати її й отримати нову — формальних перешкод ніби ж нема. І тут нам розповідають про проблеми зі списанням не тільки форми, а й узагалі військового майна.

Погоджуюся: ще існує бюрократизація системи й небажання певних керівників займатися цією роботою. В одному з підрозділів на лінії зіткнення командир зауважив, що його підлеглий перебуває в Києві, де зіткнувся з проблемою списання майна. І розповів, які кола пекла той пройшов, аби дістатися столиці й почати щось вирішувати. Ми допомогли в цій конкретній ситуації. Тут вихід один — негайно змінювати відповідні інструкції. Потрібна система, а не постійне втручання керівництва Міноборони.

«У військах будуть нові намети, а «буржуйки» замінять безпечніші булер’яни»

— Часто буває так: щойно новинку техніки, озброєння чи форми покажуть десь на виставці, як бійці та суспільство одразу запитують: де і коли побачимо їх на фронті чи у війську? Приміром, нові мобільні банно-пральні комплекси на базі КрАЗу...

— Так, розробок зараз існує чимало. І згадана вами — серед них. Це чудова техніка: поки бійці миються в одному мобільному блоці, в іншому — перуться їхні речі. Такі комплекси взяті на озброєння. І за рахунок державного оборонного замовлення на 2017-й декілька придбано для військ. Замовлятимемо їх і на рік 2018-й. Стільки, скільки дозволяє оборонний кошторис.

Замовлено і розробку дещо меншого банно-прального комплексу — без причепу. Один кунг об’єднує банний і пральний компоненти. Це техніка невеликих підрозділів. Вважаю певним досягненням 2017-го закупівлю польових «титанів» для нагріву води й влаштування максимально близько до передової душових.

У розробці також і нові підходи до розміщення особового складу. В жовтні ми презентували Президенту сучасний тип намету, яким з 2018-го забезпечуватимуть війська. Уже в цьому році у війська надійдуть польові намети УСБ та УСТ з багатьма функціональними змінами. Зокрема, повністю замінено утеплювач, що має значно кращу теплопровідність і в спеку може використовуватись як кондиціонер.

Але до того часу треба відійти від «буржуйок», які використовують досі. Йдеться про ефективніші булер’яни, що мають значно кращу тепловіддачу. Вони економніші й безпечніші для такого тимчасового житла. Також маємо розроблені теплові гармати, що працюють від електрогенераторів. Вже є і спеціальні намети для організації належних побутових умов для особового складу. А на базі морських контейнерів хочемо зробити вбиральні, душові, генераторні, медпункти тощо, які можна легко транспортувати.

— Чи є нарікання з військ, особливо взимку, на пальне?

— На передовій хлопці зізнавалися, що в них є певні проблеми з якістю пального й мастил. Зауважу: при проведенні закупівель ми висуваємо вимоги щодо відповідності пального стандартам та технічним умовам. Під час одержання наші лабораторії перевіряють основні його характеристики. Приміром, нещодавно повернули цілу партію — кілька сотень тонн пального, яке пройшло першу експертизу, а другу — ні. Зараз перевіряємо, на якому етапі і що за «диво» відбулося з пальним. Словом, намагаємось реагувати буквально на всі проблемні «сигнали», які надходять iз військ.

Друкована версія