Пісенна мандрівка Бразилією: знак з писанкою і пам’ятник Тарасу Шевченку
Понад 600 тисяч населення українського походження живе у Бразилії. >>
У масових протестах в Ірані загинули вже понад двадцять осіб
03.01.2018
Протести через економічні негаразди набули політичного забарвлення.
Десятеро людей загинули в ніч iз першого на друге січня в антиурядових акціях протесту в Ірані, повідомляє державне телебачення країни.
Усього в протестах, які почалися в четвер, 28 грудня, загинуло щонайменше 22 особи, повідомляє «Євроньюз».
Протести почалися в Мешхеді — другому найбільш густонаселеному місті Ірану. Люди вийшли на вулиці, щоб висловити свій гнів через високі ціни, і спрямували свою лють проти президента Хасана Рухані.
Демонстрації, які починалися як протест проти корупції та економічної скрути, згодом, схоже, набули політичного забарвлення.
У п’ятницю протести поширилися на інші міста. В Керманшаху, Решті, Ісфахані та Кумі на вулиці вийшли тисячі людей.
Деякі з протестів переросли у демонстрації проти влади загалом, а їхні учасники закликали звільнити політичних в’язнів i покласти край насильству з боку поліції.
Існує й інша точка зору: протести організували консерватори.
«Яструби та духовенство хочуть зашкодити поміркованому президентові Роухані, хочуть налаштувати людей проти відкриття країни Заходові та заблокувати напружені спроби реформ», — пише німецьке видання «Нойе Оснабрюкер Цайтунг».
Але спровоковані консервативними колами протести обернулися проти них самих.
Акції продовжуються попри заклик президента Хасана Рухані до спокою. У неділю він наголосив, що насильство недопустиме.
Пан Рухані визнав невдоволення економічною ситуацією в Ірані, відсутність прозорості та корупцію, але захищав свої досягнення. Хасан Рухані, якого багато хто звинувачує у поганому стані економіки, тим часом заявив, що учасники акцій протесту представляють «невеличку меншість» країни.
Іранська влада стверджує, що протестувальники в низці міст країни атакують муніципальні приміщення та банки.
«Ассошiейтед пресс» повідомляє, що в деяких містах озброєні демонстранти здійснюють спроби захопити військові об’єкти та зброю.
Нинішні протести — найбільші політичні демонстрації в Ірані з 2009 року. Вони проходять у 1200 містах по всій країні, зокрема і в столиці Тегерані.
Протести тривали і в ніч на вівторок. Поліція застосовувала сльозогінний газ та водомет для розгону мітингу на площі Енгелеб у Тегерані. Паралельно в країні відбуваються багатотисячні демонстрації на підтримку уряду.
За декілька днів протестів в Ірані арештували 400 людей. Влада Ірану продовжує блокувати соцмережі, за допомогою яких, на думку чиновників, у країні організовують протести.
Йдеться про додаток для повідомлень «Телеграм» та фотосервіс «Інстаграм».
Державні ЗМІ почали публікувати окремі відеокадри з протестів, на яких, зокрема, показано, як молоді люди нападають на банки та авто, а також спалюють прапор Ірану, повідомляє агенція «Франс Пресс».
Перший віце-президент Ешак Джахангірі припустив, що за протестами стоять опоненти чинної влади.
«Приводом деяких інцидентів у країні цими днями є економічні проблеми, але, схоже, за ними стоїть щось інше. Вони думають, що так вони нашкодять уряду, але від цього виграють зовсім інші люди», — цитує його слова іранський державний телеканал IRIB.
РЕАКЦІЯ СВІТУ
США заявили, що «світ стежить» за тим, як іранська влада реагує на антиурядові протести, що пройшли в кількох містах.
У заяві Білого дому наголошують, що іранцям набридла «корупція режиму та розтрата багатства нації на фінансування тероризму».
«Іранський уряд повинен поважати права своїх громадян, тому числі їхнє право висловлюватися. Світ стежить», — написала речниця Білого дому Сара Хакабі у «Твіттері».
Державний департамент США закликав усі держави «публічно підтримати іранський народ та їхні вимоги основних прав та припинення корупції».
Західні політики звернулися до керівництва Ірану з закликом вберегти демократію та свободу й проводити діалог.
Вустами речниці верховної представниці ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріки Могеріні Брюссель закликає Тегеран гарантувати право громадян на «мирні демонстрації та свободу думки».
Міністр закордонних справ Великобританії Борис Джонсон так само наполіг на необхідності «дебатів» щодо вимог демонстрантів.
Із закликом поважати свободу зібрань звернувся до уряду в Тегерані й міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель.
Очільник німецького МЗС наголосив на праві іранців «збиратися та мирно висловлювати свою думку».
А в МЗС Російської Федерації застерегли від будь-якого «втручання» у ситуацію в Ірані ззовні. Такі дії могли б, на переконання російських дипломатів, призвести лише до подальшої дестабілізації ситуації.
