ПОЛІТПАРНАС: Молитва

27.12.2017

Молитва 

«Ця молитва була розміщена на одному з блокпостів ЗСУ і торкала серця навіть найстійкіших атеїстів», — написав Роман Давиденко на своїй сторінці у «Фейсбук».
 
На тернопільському сайті читаємо інформацію: «Відкриємо секрет — TaRuta з Борисом Севастьяновим уперше виконають нову, актуальну, сильну пісню на слова тернополянки Дзвінки Торохтушко «Молитва»!
 
Дописувалися слова пісні, до речі, на плечі у відомого тернопільського кіборга-режисера з позивним «Богема».
 
А для аранжування цього шедевра звукорежисери використали аж 21 доріжку альтів та скрипок» (згадана подія відбулася півтора року тому в Тернополі. — Ред.).
 
Уже другий рік цей вірш, молитва, пісня крокує Україною, викликаючи душевний трепет, сльози, біль, а ще — надію, бо «Вірую» — одна з найпоширеніших православних молитов, а ще — найобнадійливіша...
 
Побудь, мій Боже, отут, зі мною,
У цьому полі, у розпал бою.
Серед руїни і серед краху
Не дай пізнати глибини страху.
Не дай упасти в зневіру й розпач
І побратимам розбігтись врозтіч.
Побудь, мій Боже, отут, між нами,
Душею батька, сльозою мами,
Сестри любов’ю, брата плечима,
Чеканням милої, її очима.
Побудь мій Боже, отут, зі мною,
Посеред світу, посеред болю.
ПРИСПІВ:
Храни від смерті, від кулі вражої.
Будь мені, Боже вартою, стражею.
Я тіло й душу тобі офірую.
Побудь, мій Боже, зі мною! 
Вірую!
Побудь зі мною, тут, незникомо,
Коли немає звісток із дому,
Коли чекання спалює в попіл
В серце і душу входить неспокій,
Коли в набоях сиріє порох,
Коли в обличчя сміється ворог.
Побудь, мій Боже, отут, між нами,
Душею батька, сльозою мами,
Сестри любов’ю, брата плечима,
Чеканням милої, її очима.
Побудь мій Боже, отут, зі мною,
Посеред світу, посеред болю.
 

 

Дзвінка Торохтушко (Любов БУРАК)
Тернопіль
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>