Знаю одного маленького чудового хлопчика, для якого День святого Миколая — і незвичайний, і звичайний день.
Бо для нього щодень — ніби казка: мама творить ляльки, свічки, віночки і ялинкові прикраси, тато майструє, будує, лікує.
Син у цьому зростає і сам вчиться творити: ліпити, малювати, творити з природних матеріалів, збирає шишки і жолуді, цікаві гілочки, щось постійно фарбує.
Така у цієї гарної родини власна маленька Фабрика чудес. Тому і Миколай сприймається Ванею просто як член родини, друг.
Він запросто звертається до святого — і просто так, і з молитвою.
Святкове диво
Маму Іванка, Марину Бережу-Суржок, знають у місті Сміла на Черкащині, де мешкає родина, та й за його межами як викладача світової літератури, оберегознавця-лялькарку, біоенергета, люблячу і кохану дружину, маму.
Всіма цими частинами свого буття вона вміє надихати інших, чим з успіхом і користується.
«Вчуся у Миколая, — розповідає про свої гарні справи Марина. — Він мав дуже великий спадок, міг усе життя не працювати — розважатися. Але, як бачимо, трудився людям на добро. А ми спадку не маємо, тому трудитися треба ще більше».
Про День святого Миколая лялькарка Марина говорить як про улюблене родинне свято.
«А Миколай — Ванін друг. Він про нього тільки й говорить, причому не лише взимку. Пише йому листи і влітку, знає його історію і навіть готує Миколаю подарунки. Загортає у фольгу горіхи, яблука, мандарини, щоб було «нарядно». Викладає все це добро і ще свої малюнки на вікно, Миколай потім забирає і залишає подарунки для Вані.
Саме тому хлопчик допомагає матусі випікати миколайчики. В родині вони — медові, хрусткі, пахнуть корицею і кожен із дірочкою, бо мають повисіти на ялинці, «дозріти».
Щоб спекти такі, потрібно для тіста: 150 г масла, склянка цукру, 0,5 склянки меду, 2 жовтки, яйце, чайна ложка корички, чайна ложка соди, 5-6 столових ложок сметани і борошно.
Тісто має бути такої консистенції, як на вареники. Вимішувати довго і з любов’ю, щоб було еластичне. Розкачуємо і вирізаємо миколайчики. Випікаємо і не забуваємо про дірочку для ниточки.
Хочеш жити солодко — їж гірке
«Саме на Миколая і власне завдяки йому ми з Ванею навчилися їсти часник, — розповідає Марина. — Тепер у нас головна фраза: «Хочеш жити солодко, їж гірке». Ми придумали часникові канапки (замість просто зубчиків часнику, які діти не дуже полюбляють). Беремо чорний хліб, вирізаємо з нього формочками сердечка, ромбики, ялиночки (різними формочками) і намащуємо часниковою пастою: 100 г сиру, 100 г масла, 2 зубчики часнику (це все гарно подрібнити і вимішати), прикрашаємо канапки зеленню».
Меню для зайчиків
Оскільки в ці передсвяткові дні ймовірні великі та малі дива, для яких дитячі серця особливо відкриті, меню, звісно, також має бути з елементами дива.
Іванко знає, що зайчики частенько прибігають до його вікна помилуватися ялинкою, тому дбає, щоб їхній прихід був ще й смачним.
«Зайчики часто приносять діткам гостинці, а їм що? — запитує хлопчик. — Морква — це так буденно».
Ваня каже: зайчикам — теж по миколайчику.
Тому мамі доводиться вчинити маленьку мисочку тіста і швидко-швидко наробити пальчиків для зайчиків.
Тісто: 20 г дріжджів, молоко — 2 столові ложки, сіль, борошно, 100 г масла вершкового, яйце, жовток (білок лишаємо для змазування пальчиків), 100 г сметани. Тісто замішуємо, нехай підійде
. Далі формуємо пальчики довжиною 7-9 см, коли підійдуть — змазуємо білком, посипаємо кунжутом.
Випікаються швидко — 15 хвилин, і кожен зайчик матиме смаколик!
Ще Ваня любить частенько організовувати дерунці, знову ж таки для зайців. Рецепт звичайний, але додається ще й натерта морква — зайчики її дуже полюбляють, та й корисна вона, як не крути. І обов’язково мають бути запечені яблука з начинкою.
Начинка може бути різна: сухофрукти, горіхи — мед додавати, коли запечуться, сир із ваніллю та родзинками, також потім додати трішки меду, присипати корицею, або запікати яблука зі збитим із цукром білком — наче під кучугурами снігу.
Зайчики усе-таки не особливо перебірливі в їжі, але вона має бути максимально корисною, запашною і хрумкітливою. Все просто, а дітям це лиш подавай! Та й зайцям — також.
Кавуся
Марина ділиться ще й рецептом для дорослих, «щоб і їм засолодилося на Миколая. Називаємо ми його «Кавуся для матусі». Я люблю каву. Виходить така собі кава-желе».
Потрібно 50 г змеленої кави запарити гарячим молоком (півсклянки), нехай настоїться. Тим часом гарно перетираємо 4 жовтки з цукром (100 г), поступово вливаючи каву. Ставимо на маленький вогонь і постійно помішуємо, доки не загусне. Знімаємо з вогню і вимішуємо. Далі, як прохолоне, додаємо желатин (3 столові ложки води і 10 г швидкорозчинного желатину) і збиті білки.
Розливаємо по формочках (я люблю склянки для лате) і ставимо в холодильник. Прикрашаємо збитими вершками, шоколадом. І не кажіть, що багато мороки. Воно того варте», — переконує Марина Бережа-Суржок.
Торт — не торт...
«Ще один цікавезний рецептик маю, з ним зазвичай діти легко впораються самі, — продовжує мисткиня. — Називається «Чорносливник у вафлях».
Треба 500 чорносливу (не копченого), 500 г яблук, горішки будь-які, цедра лимона та апельсинів, вафельні коржі. Чорнослив запарити на ніч (із додаванням цукру), потім дрібно порізати.
Яблука почистити від шкірки, натерти і залити сиропом: цукор і 0,5 склянки води. Туди ж чорнослив додати й уварити на малому вогні, весь час помішуючи.
Наприкінці додати горішки (подрібнені), цедру (за смаком). Масу гарно охолодити і викласти на вафельний корж, накрити другим і гарно притиснути чимось, поставити у холодильник на ніч.
Вранці нарізаємо й отримуємо цікавинку — торт не торт, цукерки — не цукерки, тістечка — не тістечка. Відгадайте, що воно», — інтригує Марина.
Лісова хатка
Це — ніби дитячий конструктор, але дуже смачний. Діти залюбки його «майструють» і так само залюбки його споживають, не забуваючи при цьому ділитися з усіма — і казковими персонажами, і рідними-близькими.
Найперше, запасіться будь-яким негалетним печивом квадратної форми (потрібно 18 штук), якомога більшим бананом (власне, для нього будуватиметься хатка), 50 г вершкового масла, 200 г домашнього сиру, 400 г домашньої сметани, 400 г цукру, ваніллю, какао.
Печиво треба змочити в молоці й викласти в три ряди на великому підносі. Змішати сир iз цукром, сметаною, ваніллю і змастити підготовленою масою викладені печенини.
Потім на середній ряд печива покласти банан, бокові ряди печива підняти, сформувавши таким чином будиночок. Залишками сиркової маси змастити верх будиночка.
Далі приготувати шоколадну глазур: змішати по 3 столові ложки какао, цукру та сметани, довести до кипіння, додати масло.
Змастити нею верх торта. Із шоколадних цукерок або мармеладу, нарізаних тонкими пластинками, зробити вікна та димар.
Прикрашати можна хатинку і горіхами, і сухофруктами, і кокосовими чи мигдалевими пластівцями — лісові хатинки дуже різноманітні!
Поезія і проза на кухні
А ще Марина — поетеса. Її віршики — добрі і «з максимальною прив’язкою» до життя. Навіть під час щоденних клопотів на кухні вона любить розповідати Іванку свої казочки чи віршики, що особливо подобається хлопчику. Приміром, цей — про гномиків і користь масажу.
Жили собі, були собі Почеш і Пошкрябуш.
Один вистрибував весь день, а інший — ані руш!
Один кумедний і прудкий — це той, що був Почеш.
А інший — млявий і нудний, докупи не збереш.
Почеш — чудовий куховар! Варення варить з груш.
Тим часом ловить гав в вікні — нудьгує Пошкрябуш.
Один активний, беручкий, робота аж кипить!
А інший — кволий, мовчазний — якщо не їсть, то спить.
Ці братики, два гномики, різняться так, що аж!
Про них малечі розкажіть, як робите масаж.
Марина вважає, що кожна мама може для своєї дитинки написати щось цікаве і добре, від душі. Або розповісти казочку «римовану історію про Сніжки-пиріжки — оце драйв!
Сам процес захоплює, дитяче образне мислення вражає... І всі турботи і думки не по темі йдуть геть!» — захоплено розповідає вона. І додає рецепт сніжків-пиріжків.
Для їх приготування потрібно: домашній сир — 250-300 г, горіхи — 100 г, домашня сметана — 1 столова ложка; цукор — 80 г, дрібка солі, ванільний цукор, кокосова стружка.
Спосіб приготування сирних сніжків: 1. Дрібно посікти горіхи, можна в блендері. При бажанні можна додати до них курагу, родзинки або цукати. 2.
Всипати все в сир, змішати з цукром і сметаною. 3. Виліпити «сніжки», обваляти в кокосовій стружці. Можна також у кожному сніжку заховати цілий горішок чи родзинку, прикрасити сніжки шоколадним кремом.
Смакуйте по-домашньому! І нехай у кожну родину завітає Миколай!
