Як уже стало відомо, на минулих президентських виборах 15 жовтня в Киргизстані перемогу здобув Сооронбай Жеенбеков.
Серед населення і в експертному співтоваристві це мало такий смисловий підтекст, що на виборах знову переміг чинний президент Алмазбек Атамбаєв.
«Киргизстан вибрав шлях репресій» — так відреагували світові мас-медіа.
Екс-посол США в Росії Майкл Макфолл прокоментував перемогу Жеенбекова в соцмережах: «Дуже погано. Киргизстан мав хороші шанси стати демократією».
Чинний глава республіки створив цілком реальну перспективу отримати ізольовану країну, в тому числі й на міжнародному рівні.
Адже Атамбаєв використовував горезвісний, але, як і раніше, ефективний адміністративний ресурс, а також брудні піар-технології, намагаючись заплямувати свого серйозного політичного опонента Омурбека Бабанова і вибити ґрунт із-під його ніг.
Атамбаєв залишається президентом до грудня, і цього часу, за його словами, йому цілком вистачить для проведення масової зачистки.
«Саджали і будемо саджати», — погрожує співвітчизникам Атамбаєв.
Стосовно О.Бабанова Генеральна прокуратура Киргизстану порушила кримінальну справу за статтею 297 частина 1 («Публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу») і 299 частина 1 («Розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі»).
Громадяни неодноразово закликали главу держави припинити політичні гоніння.
Учасники «Форуму свободи» в серпні цього року адресували президенту країни усне звернення про помилування політично неугодних опонентів. Нині в Киргизстані налічується 25 політв’язнів, і це в країні з населенням близько 6 млн.
Утім, їх кiлькiсь може зростати, враховуючи наміри Атамбаєва продовжувати зачистки. Адже в Киргизстані вже закрили опозиційний телеканал «Березень» лише за висловлювання в прямому ефірі людини, яка не працює в редакції канала.
Раніше Генпрокуратура країни подала багатомільйонні позови щодо захисту честі і гідності президента Алмазбека Атамбаєва на інформаційні сайти, телеканали і на активістів опозиції. На момент виборів у республіці заборонили мирні мітинги.
Весь цей напружений рік виборів був сповнений затримань і резонансних судових процесів.
Атамбаєв активно залучав навіть кримінал для залякування активістів зі штабу опонента.
За допомогою так званих «чорних» одного разу в суботу і був заарештований депутат Канат Ісаєв, прихильник лідера партії «Республіка», якого звинуватили в підготовці державного перевороту. Арешт Ісаєва — це явна ознака узурпації державної влади, відзначають експерти.
«Жодна нормальна людина не повірить, що депутат парламенту, лідер парламентської фракції Канат Ісаєв готував державний переворот», — вважає екс-глава Рахункової палати Киргизстану Ельміра Ібраімова.
Його заарештували на підставі однієї лише бесіди двох бандитів, які розмірковували про велику політику в Киргизстані. Ніколи раніше, ні при одному з попередників Атамбаєва, кажуть аналітики, в історії Киргизстану не було такої величезної кількості політичних в’язнів, як зараз.
У лютому цього року в аеропорту Бішкека «Манас» заарештували беззмінного лідера найстарішої партії країни «Атамекен» Омурбека Текебаєва.
Його звинуватили в корупції і шахрайстві. Текебаєв постраждав через намір відкрити правду в парламенті про катастрофу «Боїнга 747», в якому загинули майже чотири десятки людей.
Текебаєв отримав, за словами його адвоката Токтакунової, докази того, що літак, який перевозив у Бішкек контрабандний вантаж, належав президентові Киргизстану і його дружині.
Доказами стали документи, надіслані йому з Туреччини, авіалініям якої і належав «Боїнг».
Киргизстан, iз жалем відзначають аналітики, все більше перетворюється на острівець не демократії, а страху за своє життя і свободу.
Це країна, де всі втомилися від погроз опонентам до випадів на адресу президентів сусідніх країн, від побиття суперників по виборах до арешту відомих політиків за сфальсифікованими звинуваченнями. Незадоволених політикою Алмазбека Атамбаєва з кожним днем стає усе більше.
Наприклад, жителі Таласської області збираються на мітинги і вимагають вибачень глави Киргизстану. Але він ігнорує їх. Як, до речі, і всю країну.
Але всіх пересаджати неможливо, і нехай люди бояться відкритих заяв і дій, невдоволення буде наростати ще сильніше і його вже не зупинити ніякому терору і жодним репресіям.
