Президент США Дональд Трамп погодився зробити доступними широкій публіці з 26 жовтня серію з 3810 документів, які стосуються замаху на життя 35-го президента США, що був здійснений у місті Даллас у 1963 році.
Підставою для розсекречення документів є закон Конгресу США під назвою «Збірка документів про вбивство Джона Фітцжеральда Кеннеді» (JFK Assassination Records Collection Act).
Ця постанова була підписана 26 жовтня 1992 року тодішнім президентом Джорджем Бушем (старшим) і передбачала 25-річний термін зберігання частини документів як таких, що становлять державну таємницю, але з правом наступних президентів або продовжити далі тримати документи під грифом «таємно», або оприлюднити їх, якщо вони вже не несуть загрозу для національної безпеки.
У четвер сплив 25-річний термін зберігання документів як державної таємниці, і Дональд Трамп вирішив оприлюднити їх.
Джон Ф. Кеннеді, 35-й президент Сполучених Штатів, загинув від кульового поранення 22 листопада 1963 року. Він їхав у лімузині з відкритим верхом.
Губернатор штату Техас Джон Конналлі, який сидів перед президентом, отримав поранення, але вижив.
Упродовж наступної години також загинув далласький патрульний Дж. Д. Тіппіт. А невдовзі по тому заарештували 24-річного Лі Гарві Освальда.
Через 12 годин йому висунули обвинувачення у вбивстві президента Кеннеді та полісмена Тіппіта.
24 листопада власник місцевого нічного клубу Джек Рубі застрелив Освальда у підвальному приміщенні поліцейського відділку Далласа.
Постріл зафіксувала телевізійна камера під час трансляції у прямому ефірі. За вбивство Освальда Джека Рубі засудили до страти.
Він подав апеляцію, але помер від раку 1967 року, до початку повторних судових засідань.
Через тиждень після вбивства Кеннеді президент Ліндон Б. Джонсон (він заступив на посаду після трагічної смерті глави держави) створив комісію для розслідування обставин цієї справи.
Так звана Комісія Воррена, за прізвищем її глави, опублікувала остаточний звіт про вбивство президента Кеннеді у вересні 1964 року. Були й інші розслідування.
Відповідно до закону, ухваленого 1992 року Конгресом, усі матеріали у справі вбивства Кеннеді (близько п’яти мільйонів сторінок) передали до Національного архіву.
До 90-х років ХХ століття було оприлюднено 88% цих документів.
Прийняття закону від 1992 року було результатом спалаху нового інтересу американців до справи про загибель Кеннеді, який був спричинений фільмом «Дж.Ф.К.» американського кінорежисера Олівера Стоуна.
У своєму фільмі постановник використав «парадокументальну» техніку зі сценами, які були стилізовані за автентичними фотографіями кінця терміну президентства Джона Кеннеді.
Фільм висунув низку теорій про те, що вбивство президента не було справою навіженого одинака, а замах був результатом змови.
З огляду на викликані фільмом нові дискусії, було викладено в доступ публіці ще 11% документів, але в частині з них вилучено «розділи конфіденційного характеру».
Один відсоток документів залишили засекреченими.
Тож у четвер знято гриф «цілком таємно» з 441 документа, які до цього не були відомі публіці, і з 3369 інших, які 1992 року розсекретили лише частково. Як наслідок, розсекречено 100% документів про вбивство Кеннеді.
Які деталі можуть відкритися світові, чи зазнає змін офіційна версія, що діяв вбивця-одинак? Томас Вейлен, письменник і професор Бостонського університету, вважає, що Джона Кеннеді все-таки застрелив Освальд.
Але в розмові з Бі-Бі-Сі професор Вейлен зазначив, що розсекречені документи допоможуть пролити світло на поїздку Освальда до СРСР i трирічне проживання там.
«Що Освальд робив у Мехіко буквально за кілька тижнів до вбивства? Чи зустрічався він iз кубинськими й радянськими розвідниками? Чи дали вони йому «зелене світло»?» — відповіді на ці питання сподіваються знайти у розсекречених паперах.
