Ще кілька днів, до кінця тижня, можна встигнути долучитися до ознайомлення у залах Національного художнього музею України з масштабним «Проектом Енеїда», який урочисто презентували у День Незалежності.
Нагадаємо, «Енеїда» у шести частинах вийшла у світ після смерті Івана Котляревського, у 1842 році.
За 175 років від першої повної публікації поема набула смислів та візуальності, які розповідають про Україну різних періодів.
Ювілей культової для української культури книги було розпочато у рамках фокус-теми «Книжкового арсеналу-2017», втім зріз ілюстративної складової «Енеїди» досі жодного разу не демонструвався широкому загалу.
«Проект Енеїда» став першою мультимедійною виставкою, на якій представили близько 200 артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, фото- та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються поеми Івана Котляревського. Зібрали їх у НХМУ з приватних колекцій та 11 музеїв України.
Із першого і до останнього дня діє у рамках проекту паралельна програма виставки. І в ній події — на всяк смак. Читання поеми влаштовував міністр культури Євген Нищук.
Літературознавець Тамара Гундорова читала лекцію «Рим навиворіт: агент імперії, національний наратив і поп-культура в «Енеїді» Котляревського».
Мистецтвознавець Діана Клочко занурювала охочих у теми «Героїка та еротика в Енеїді» та «Жіночі образи в Енеїді».
Кураторські лекції проводили також Павло Гудімов, Поліна Ліміна, Данило Нікітін. Показували однойменний мультфільм і організовували зустріч із його творцями, створювали комікси.
Театральні історії розповідав режисер Сергій Проскурня, якому поталанило бути помічником режисера вистави «Енеїда», прем’єру якої у 1986 році показав Національний театр імені Івана Франка.
Постановка Сергія Данченка з аншлагами на сцені йшла 17 років. Образ Енея створив Анатолій Хостікоєв, який першу виставу, до речі, грав із температурою 39 градусів, а потім потрапив у лікарню із двосторонньою пневмонією.
Непроста роль випала Богдану Ступці — його слова «від автора». І хоч був актор удягнений подібно Котляревському, зауважує Сергій Проскурня, не зовсім ним був.
Із пером Богдан Ступка перетворювався на диригента «Енея» — вистави, яка базувалася на бурлескові, гротескові і травестії.
У рамках виставки, завдяки ресторатору Дмитру Борисову, запрацював навіть мистецько-гастрономічний pop-up проект — у стінах музею відтворили легендарне кафе «Еней».
У ньому проходило, зокрема, лекційно-дегустаційне дійство «Мед, пиво, брага, сирівець: п’янка історія бенкетів в «Енеїді».
«Тимчасове кафе «Еней» — це не просто можливість ознайомитися з виставкою «з користю та смаком», це спроба опрацювати два різні джерела, пов’язані зі становленням української гастрономії та культури. Перший: «Енеїда» — знаковий літературний твір. Другий — легендарне київське кафе «Еней», яке протягом тривалого часу було центром інтелектуального життя міста», — каже Дмитро Борисов.
Цього тижня у Художньому музеї у Києві можна ще зустрітися з Олексієм Базилевичем — сином графіка Анатолія Базилевича, який ілюстрував «Енеїду».
Разом із Поліною Ліміною та іншими Олексій Базилевич став автором книги про книгу «Енеїда Базилевича». Її упорядники — Діана Клочко і Павло Гудімов.
«З усіх художників, які працювали над «Енеїдою» Котляревського, найпотужніші образи належать Анатолію Базилевичу, — ідеться в анотації книжки. — Починаючи з року першого видання «Енеїди» Базилевича (1968), книга з яскравими та дещо незвичними персонажами перевидавалася понад півтора десятка разів, зведений наклад склав понад мільйон примірників, а самі ілюстрації отримали народну любов. Відкриття родинних архівів, порівняльний аналіз зі зразками світового мистецтва, розповідь сина художника, оригінальні ілюстрації до книги, авторські макети та ескізи — все це складає основу нового формату «книги про книгу».
Лекція Павла Гудімова, а потім зустріч з усіма кураторами стануть останньою крапкою «Проекту Енеїда» в останній день роботи виставки у НХМУ.
