У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Ющенко ініціює перепоховання праху Івана Мазепи у відродженому Батурині
05.09.2017
З Вiктором Ющенком у неділю мали можливiсть поспiлкуватися та сфотографуватися жителі Батурина та численнi його гостi. Не проминули такої нагоди й молодята, що вiнчалися цього дня.
Однією зі знакових подій 2009 року і для Батурина, і для України загалом стало відкриття у гетьманській столиці оновленого палацу Кирила Розумовського.
Ідея відновлення цієї пам’ятки архітектури, що за рівнем не поступався знаменитому Петергофу, належала Президенту України Віктору Ющенку.
Крім палацу, за кілька років було відбудовано козацьку церкву, де нині можна побачити багато старовинних ікон, відновлено Цитадель, скарбницю, будинок Кочубея, де розмістився краєзнавчий музей, для якого Віктор Ющенко в Австрії купив портрет Кирила Розумовського роботи великого італійського художника Батоні.
«Президент особисто приїжджав сюди, надавав допомогу, починаючи від будівництва доріг та закінчуючи експонатами музею. Він переконував нашу еліту, представників бізнесу в необхідності відродження цього палацу. І цей палац відродився, неначе птиця Фенікс», — згадував свого часу директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький.
Із відродженням Палацу Розумовського відродився і сам Батурин. Нині Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» входить до числа лiдерiв за кількістю відвідувачів із Софією Київською, Києво-Печерською лаврою та козацькою Хортицею.
Особливої популярності набуває традиція брати шлюб у Палаці Розумовських.
«За день буває кiлька пар. Церемонія починається рано, до 10-ї години, бо потiм палац відкривається для відвідувачів. Але кiлькiсть охочих відзначити найголовнішу подію в житті у такому історичному місці лише зростає», — розповідають у дирекції заповідника.
Також у каплицi Палацу Розумовських стало традицією хрестити дітей — люди приїжджають сюди не лише з Батурина, а й із Бахмача, Конотопа та інших сусідніх міст.
Розширилася й експозиція музею — у Гетьманському палацi на території цитаделі цього року вiдкрилася галерея воскових фігур гетьманів, які обрали Батурин своєю резиденцією.
Не полишає «Гетьманську столицю» своєю увагою і Віктор Ющенко. Днями, побувавши в заповіднику, він висловив ідею започаткувати побратимські стосунки між Батурином та румунським містечком Галац, де, за переказами, був похований гетьман Мазепа.
Як відомо, Мазепу спочатку поховали в селі Варниця поблизу міста Бендери, де був розташований табір шведського короля Карла ХII, а згодом перепоховали у Святоюрівському монастирі в Галаці.
Але й там він не знайшов спокою. Спочатку турки у 1711 році, захопивши Галац, пограбували поховання гетьмана і викинули його останки на берег Дунаю.
Козаки віднайшли тіло і перепоховали, а небіж гетьмана Андрій Войнаровський, прагнучи забезпечити догляд за могилою, заповів монастирю тисячу талярів.
Є припущення, що могилу Мазепи могли осквернити і в 1877 році російські військові під проводом московського генерала Скобелєва, які поверталися додому з російсько-турецької війни.
Також є версія, що в першій половині ХIХ століття ченці монастиря здійснили у склепі Івана Мазепи поховання боярина Дмитра Дирекчі-Паші.
А коли через кілька років молдавський уряд заборонив ховати покійників усередині церковних будівель, родичі Дирекчі-Паші перепоховали його разом із останками Івана Мазепи в новому склепі, праворуч від входу до церкви.
«Нинi місце, де розташовувалась церква св. Юрія, це невеликий, порослий травою пагорб, що стоїть на самоті неподалік Дунаю. Він зберігає таємницю могили Мазепи, і, попри численні суперечливі свідчення про знищення праху великого гетьмана, надія на те, що він зберігся, є», — стверджує провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Ричка, один з учасників експедиції з пошуку могили гетьмана Мазепи 1993 року.
Тепер же Віктор Ющенко хоче ініціювати розкопки на місці зруйнованого монастиря, щоб віднайти фундамент церкви і місце ймовірного розташування склепу.
До справи третій Президент України хоче залучити українських та румунських студентів та провідних істориків з обох країн.
Встановити історичну правду можна буде за допомогою антропологічно-генетичного обстеження кісток із аналізом ДНК, адже цілком можливо, що це можуть бути кістки Дирекчі-Паші чи взагалі когось стороннього.
Але шанси виявити останки саме гетьмана теж великі — в Києві збереглася могила матері Івана Мазепи, що відкриває унікальні можливості для проведення генетичних аналізів.
Якщо експедиція увінчається успіхом, останки гетьмана Мазепи буде урочисто перепоховано в Батурині, і в заповіднику «Гетьманська столиця» з’явиться іще один історичний об’єкт.
Але і нині тут є на що подивитися тим, хто любить свою історію і прагне на власні очі побачити її цікавинки. Враховуючи це, до кінця жовтня заповідник «Гетьманська столиця» працюватиме без вихідних.
