Посл Грузії презентував у Києві виданий українською роман Грігола Робакідзе

У сучасному виданні найавторитетнішої німецької енциклопедії Брокгауза згадують лише про двох грузинських письменників — Шота Руставелі та Грігола Роба­кідзе...

 

Друге прізвище у Радянському Союзі понад півстоліття було забороненим.

 

Воно й досі практично незнайоме українському читачеві. І це при тому, що у незалежній Грузії Грігола Робакідзе вважають совістю нації, його іменем названо перший грузинський приватний університет та один із центральних проспектів Тбілісі (колишній проспект Дружби народів). 

 

Грігол Робакідзе — один із небагатьох, хто органічно був пов’язаний із трьома культурами — грузинською, російською та німецькою.

 

Упродовж 1925-1926 років, у тбіліському журналі «Мнатобі» («Світоч») був опублікований перший його роман «Зміїна сорочка» (назва роману перекладається ще як «Зміїна шкіра» або «Зміїний панцир»).

 

Його перше книжкове видання побачило світ німецькою мовою з передмовою Стефана Цвейга.

 

Згодом роман перевидавали на батьківщині письменника і в європейських країнах. 

 

Грігол Робакідзе був, до речі, улюбленцем Сталіна, доки 1931 року не виїхав у Німеччину. Письменник наголошував, що треба здолати СРСР та звільнити Грузію від російської окупації.

 

«У Радянському Союзі вважають, що я перебуваю на протилежному березі. Вони не праві. Я на третьому березі. Його має кожна ріка. Той, що не може перебувати на ньому — не письменник», — писав Робакідзе до рідних у перший рік еміграції.

 

Цьогоріч львівське видавництво «Кальварія» видало «Зміїну сорочку» у перекладі українською (перекладач Гіоргій Арабулі).

 

Ця книжка — перше видання творів Грігола Робакідзе українською. 

 

Події «Зміїної сорочки» відбуваються на початку минулого століття на неназваному європейському острові.

 

Юнак Арчибальд Мекеш успадкував гроші, родинний маєток та фото батька. Про свою рідню, навіть найближчих — матір і батька, зовсім нічого не знає.

 

Тому вирішує знайти своє коріння, дізнатися, хто він і звідки. Починається Перша світова. Герой їде до Персії. Звідти потрапляє в Грузію, знаходить малу батьківщину… 

 

До речі, презентацію україномовного видання «Зміїної сорочки» приурочили до 25-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Грузією та Україною.

 

Про Грігола Робакідзе розповідав посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба.

 

Ще один привід познайомитися з творчістю Грігола Робакідзе — зв’язок письменника, публіциста, члена літературної групи грузинських символістів «Блакитні роги» з Україною.

 

Донька Робакідзе Міра Мілентьєва, за неофіційною інформацією, живе в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині.