Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Справа на 200 мільйонів: чому експерти незадоволені новими торговельними квотами ЄС
19.07.2017
Європа дуже любить український хліб! Але у дуже маленьких кількостях... (Фто з сайта unian.net.)
Євросоюз трохи збільшив Україні торговельні квоти на експорт нашої продукції до ЄС.
На додачу до тих, які активні українські експортери використали буквально вже за кілька місяців роботи у 2017 році.
Песимістично налаштовані експерти вважають, що і нові, збільшені, квоти — це крапля в морі тієї кількості продукції, якою трудолюбиві українці можуть «завалити» європейський ринок.
Особливо, зважаючи на ще два важливі моменти: квот на імпорт з Європи Україна не встановлювала.
І везуть до нас переважно не сировину, як ми, а продукцію із високою доданою вартістю.
Польща проти меду
Рада Європейського Союзу в понеділок затвердила тимчасові торговельні преференції для України.
«Сьогоднішнім рішенням ми дозволяємо експортувати більше українських продуктів в ЄС. Наш обов’язок — підтримувати Україну і зміцнювати наші економічні й політичні зв’язки також на тлі тривалого конфлікту», — заявив Свен Міксер, міністр закордонних справ Естонії.
Заходи набудуть чинності до кінця вересня, орієнтовно на початку жовтня, та будуть застосовуватися протягом трьох років.
Рішення ухвалено як доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, після того як відповідне рішення 4 липня підтримав Європейський парламент.
До нового переліку товарів, які нам восени дозволять продавати в ЄС, увійшли 2,5 тис. тонн меду, 3 тис. тонн оброблених томатів, 65 тис. тонн пшениці, 625 тис. тонн кукурудзи, 325 тис. тонн ячменю. Загальна сума від продажу цих товарів становитиме 196,95 млн. доларів.
Цей перелік, на жаль для нас, є компромісним. Тобто Україна просила дещо більші кількості, але Брюссель ці квоти «зрізав».
А принаймні одну товарну позицію, сечовину, із цього переліку виключили чи не в останній момент.
Немає у переліку раніше затверджених 500 тонн яблучного і виноградного соків, 4 тис. тонн вівса та 7,8 тис. тонн крупи і обробленого зерна. Виключили також українські мінеральні добрива.
Тож чи можна вести мову про нашу перемогу, чи називати її поразкою, думки можуть бути різними.
Дискусії у Раді Європи про допомогу Україні у вигляді торговельних квот велися за зачиненими дверима.
Тож сьогодні важко сказати, за наполяганням представників якої саме країни було зменшено українські квоти.
Тобто, в якому саме напрямку мають діяти старання вітчизняної дипломатії.
Вважається, що нашим найбільшим опонентом у Європі, у тому числі й щодо надання торговельних квот, є Франція.
Щоправда, ще «стара», олландівська, Франція, і тому при Макроні ситуація може змінитися.
Принаймні експерти закликають наших дипломатів звернути увагу на двосторонні стосунки.
Проти України у Раді ЄС діють, як не дивно, наші сусіди із східноєвропейського табору. Зокрема, Угорщина та Польща.
Остання, до речі, вважається одним із головних адвокатів України у Європі.
Імпорт без обмежень
Ухвалене рішення ради ЄС додало оптимізму українському Прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману, який заявив, що додаткові торговельні преференції дають змогу Україні краще розвивати свій експортний потенціал.
«Реалізація угоди про зону вільної торгівлі — пріоритет у роботі українського уряду. Це особливо важливо, оскільки ЄС є нашим найбільшим торговельним партнером», — резюмував Прем’єр.
Незалежні експерти, втім, оцінюють ці результати дещо скептичніше.
За словами екс-міністра економіки Віктора Суслова, Євросоюз запровадив обмеження на експорт української продукції за понад 30 найменуваннями.
Причому за деякими позиціями ці квоти, з точки зору українського експортера, по-грабіжницьки малі.
Так, свою квоту на експорт меду до країн ЄС Україна вичерпала вже до середини січня! Тобто рівно за два тижні роботи.
Швидко продали наші аграрії весь дозволений обсяг кукурудзи та іншої продукції, вирощеної на українських чорноземах. «
Оскільки квоти дуже маленькі, вони взагалі не відповідають торговельним можливостям України», — зауважив Суслов.
Право на дії у відповідь у двосторонньому торговельному діалозі ми не маємо.
Тобто Україна жодним чином не квотує імпорт, який надходить до нас із країн Європи.
Іншими словами, Європа має і справді зону вільної торгівлі з Україною, не обтяжену жодними квотами.
І, що найголовніше, з європейських країн до нас надходить не сировина, яку ми постачаємо їм, а оброблена продукція.
Таким чином європейці мають змогу розвивати власну переробну промисловість, отримуючи додану вартість.
«Європейський імпорт зростає. При цьому європейська продукція у такому необробленому, сировинному, вигляді, як українська до Європи, до України не постачається. Звичайно, ми не є імпортерами меду з Європи, зерна, кукурудзи», — каже експерт.
Із країн Євросоюзу, за його словами, ми імпортуємо переважно оброблену продукцію: хамон, сири тощо. Причому обсяг цього імпорту постійно зростає.
Єдине обмеження, яке існує: ціна такої продукції.
Оскільки гривня зараз дуже дешева щодо євровалюти, то чимало товарів з ЄС будуть неконкурентними на нашому внутрішньому ринку.
Ось це і є єдиним бар’єром, яким сьогодні захищає себе наша держава.
А ТИМ ЧАСОМ...
600 мільйонів за ліс-кругляк
Фінансова допомога від ЄС чекає на Україну. І чекатиме до кінця жовтня.
Якщо ж ми не поспішатимемо їх отримати, то для виділення цього траншу треба буде проводити нові перемовини.
Таку інформацію оприлюднила віце-прем’єр-міністр iз питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Якщо Україна не виконає ці умови до кінця жовтня у прийнятному для наших партнерів форматі, щоб хоча б деякі питання перебували на фінальній стадії, то ми не зможемо отримати останній транш макрофінансової допомоги», — сказала віце-прем’єр.
Серед умов, які Україні необхідно виконати, — створення автоматизованої системи попередньої перевірки НАЗК електронних декларацій iз використанням доступу до всіх реєстрів, у тому числі Державної фіскальної служби тощо.
Але найголовніший пункт — про створення умов, за яких було б неможливо порушувати зобов’язання України щодо зони вільної торгівлі з ЄС.
За цим формулюванням криється такий важливий пункт, як мораторій на продаж лісу-кругляку.
І який, на думку вітчизняних експертів, екологів, громадських діячів, може призвести до остаточного «облисіння» Карпат та винищення дерев у інших регіонах України.
