300 «спартанців»: у Польщі українці вступають до «Українського легіону» - Косіняк-Камиш
До Українського легіону в Польщі хочуть вступити три сотні осіб. >>
Власна Венеція, гномики і «найкраще місце на Землі»: чим вражає польська Нижня Силезія
11.07.2017
Вроцлав називають польською Венецією. (Фото автора.)
Туризм — це привілей розвинених країн. Чим багатша країна, тим частіше пересічний громадянин може вирушити в далекі чи близькі мандри.
Для України великим кроком у цьому напрямку став безвізовий режим iз Європою.
Тепер не треба консульському чиновнику доводити, що ти просто хочеш побачити світ.
Найближчим сусідом для нас є Польща — справжня скарбниця історичних місць та туристичних центрів.
Польська організація туристична (ПОТ) запросила українських журналістів переконатися в цьому на прикладі Нижньої Сілезії (Дольного Шльонська).
Польська Венеція
Вроцлав — одне з найкрасивіших міст Польщі. П’ять річок (Одра та 4 її притоки) i 12 островів, на яких розташована столиця Нижньої Сілезії, надають місту неповторної мальовничості.
Доповнюють красу понад 130 мостів, які з’єднують річковий комплекс у єдиний міський організм.
Попри майже 700 тисяч населення, Вроцлав — тихий і затишний з безліччю «атракціонів» для туристів.
Це місто зі своїм обличчям, неповторною атмосферою, яку точно упізнаєш з-поміж інших.
У центрі міста — унікальна ратуша, «родом» iз ХІІІ століття, яку будували майже 300 років, плавно поєднуючи різні архітектурні стилі — готику, ренесанс...
Астрономічний годинник, за яким можна досі звіряти час. Популярна «Пивниця Свидницька» — найстаріша у світі.
«У минулому, 2016-му, році Вроцлав був культурною столицею Європи, — розповіла Марта Завіла-Пілат, представниця Дольношльонської туристичної організації.
— Відбулися сотні розмаїтих заходів, у яких узяли участь тисячі митців із різних країн. Завдяки цьому місто набуло розголосу в усьому світі. Тепер пожинаємо плоди — кількість туристів, які відвідують Вроцлав, відчутно зросла. Нині тут ви не ступите кроку, аби не почути іноземну мову. Ми ледве справляємося з таким потоком туристів».
Родзинка міста — острів Тумський. Це колоритне «місто в місті» — тут сконцентровані духовні заклади: кафедральний собор Івана Хрестителя, костели, семінарія.
Особливо популярний «міст любові, на якому закохані чіпляють свої «замки вічного кохання».
Також на острові можна зустріти справжнього ліхтарника! Він вручну щовечора засвічує газові ліхтарі. Традиція залишається ще з ХІХ століття.
На початку 2000-х на вроцлавських вулицях з’явилися бронзові гномики.
Нині їх майже 300 (дехто каже, що 500).
Ці бронзові малюки творять що завгодно: катаються на мотоциклах, перуть білизну, сплять на лавочках, випрошують милостиню, попивають пиво — словом, радіють життю.
Мандрівникам у Вроцлаві пропонують особливі маршрути з умовною назвою «відшукай гномиків». Видають спеціальні карти, по яких можна відшукати цих шибеників.
Звідки така традиція, часто запитують туристи? Ці дивні створіння — відгук комуністичної Польщі.
Наприкінці 1980-х діяв громадський рух «Помаранчева альтернатива».
Старожили пам’ятають «Демонстрацію гномів» 1987 року, коли на стінах вроцлавських будинків вигулькнули яскраві графіті гномиків у помаранчевих ковпаках.
У такий спосіб активісти руху протестували проти абсурдної комуністичної дійсності.
Єлєня Гура — поруч iз природою
«Якщо шукаєте найкраще місце на Землі — то знайте: ви вже тут!» — такими словами привітав нас мер міста Єлєня Гура пан Марчін Завіла.
Єлєня Гура — наочний приклад тих змін, що відбулися в Польщі впродовж останніх десятиліть.
«Коли я вперше став мером міста, — пригадує пан Завіла. — 90% доходів міського бюджету нам розподіляла Варшава. Тепер маємо змогу самі витрачати власні доходи. Нині частіше їжджу в Брюссель, аніж до Варшави. Бо Європейський Союз дає великі кошти на проекти регіонального розвитку. Іноді майже 80% вартості проекту покривають гроші ЄС».
Погодьтеся — це суттєва підтримка. І що важливо: люди бачать і відчувають зміни.
Пан Марчін Завіла на посаді мера — вже третю каденцію, люди вірять йому, бо місто успішно вирішує всі свої проблеми. «Коли повернетеся додому, — говорить він, — і сядете за кермо своїх «мерседесів», «ягуарів», «тошиб» і «порше», знайте: все пластмасове обладнання для згаданих машин виготовляється в нашому місті. До речі, за офіційною статистикою, в нас працює майже тисяча українців».
Єлєня Гура в перекладі означає Оленяча гора. Тут 90 тисяч жителів. Містечко називають «перлиною гір Карконошів».
У горах і досі живе легенда про прекрасного оленя, якого князь Болеслав побачив на вершині, на тлі вранішнього сонця, йдучи на Чехію.
«Причина того походу — невідома, — говорить пан Марчін, — але місто нині має романтичну легенду. І не менш романтичну назву».
За рік місцевість відвідує понад 3 мільйони туристів. Тут багато стародавніх замків і палаців.
Щороку в місті відбувається найбільший у Польщі фестиваль вуличних театрів, а також фестиваль фільмів, віденської музики, джаз-фест і свято органної музики.
У місті три театри і філармонія. А неподалік — знаменитий курорт Чєпліце-Здруй, де ефективно лікують захворювання опорно-рухового апарату, сечостатевої системи, хвороби очей.
Також поруч — популярний лижний курорт Карпач.
У місцевому музеї — багата колекція художніх виробів зі скла. Край славиться своїми гутнями (фабриками з виробництва скла), які мають давні традиції. Нас провели залами фабрики Julia («Юлія — світ кришталю»), яка має світове визнання.
Досить сказати, що тут замовляють вироби британська королівська родина та арабські шейхи, а голландці — скляну продукцію з репродукціями Ван Гога та інших своїх художників. 80% виробів йде на експорт.
«Якщо раніше люди виїжджали з Єлєні Гури у великі міста та за кордон, — розповіла нам місцевий екскурсовод Сільвія Нойман, — то нині навпаки — повертаються. У нас створені прекрасні умови для спокійного сімейного життя, для виховання дітей. Переїжджає сюди також багато айтішників.
Після багатогодинного сидіння за комп’ютером вони із задоволенням ідуть у гори, катаються на велосипеді, а взимку — на лижах. Я сама тут народилася і виросла. Але коли навчалася в Познані, то ледве дочекалася закінчення навчання, аби з великого міста втекти у своє маленьке, де живу поруч iз природою».
Карпач — центр активного туризму
Містечко Карпач, що на крайньому південному заході Польщі в гірському масиві Карконоші, — популярний курорт розваг. Поруч — Чехія і Німеччина.
Ми побачили затишне і доглянуте містечко, в якому лише вивіски польською мовою переконували нас, що ми не десь далеко на заході Європи.
Крім лижних центрів, які, зрозуміло, працюють у зимовий сезон, місцева інфраструктура насичена й іншими видами розваг, тож турист, який потрапить сюди, без «роботи» не залишиться.
Розібратися з місцевими визначними місцями допомогли працівники міського туристичного центру.
Назва тутешніх гір, розповіли вони, походить від імені легендарного велетня Карконошi, який, згідно з переказами, охороняє гірські нетрі від надокучливих людей.
Йому присвячено цілий музей з інтерактивними експонатами. Серед історичних пам’яток поза конкуренцією — дерев’яний костел Ванг, побудований у ХІІ столітті в Норвегії, а 1844 року перевезений і встановлений у Карпачі.
Є також музей cпорту й туризму, виставки сучасного мистецтва та мінералів, а для дітей — музей іграшок і ляльок.
Карпач iще з ХVI сторіччя відомий як притулок золотошукачів. Мабуть, як пам’ять про ті часи на околиці збудували розважальний центр Western City — стилізоване під американський Дикий Захід містечко, на «вулицях» якого шанувальники екстріму скачуть на конях, стріляють із рушниць, прориваються на поїзді в стилі вестерн через землі індіанців, вимивають золото з піску.
Улітку тут щодня «грабують банк», а ковбої влаштовують погоні й стрілянину.
«Протягом року в регіоні ми проводимо до 60 різних заходів, аби привернути увагу туристів, — розповіли в місцевому туристичному офісі. — Тобто щотижня маємо якусь акцію: скажімо, з’їзд байкерів або фестиваль духу гір».
«Нині Карпач, мабуть, найбільший центр зимового спорту й літнього відпочинку в Польщі, — продовжила розповідь Сільвія Нойман, коли ми прогулювалися вулицями міста.
— Прекрасні кліматичні умови, унікальна природа, чиста вода, свіже повітря, насичене живильним бальзамом хвойних лісів — усе це створює особливий мікроклімат. Найбільше Карпач цікавить тих, хто надає перевагу активному дозвіллю. Кожна пора року тут має свою привабливість. Узимку лижні траси різної складності дозволяють кататися і дітям, і початківцям, і досвідченим лижникам. А влітку тут рай для велосипедистів та «зелених» туристів. Тож мода на відпочинок у Карпачі, яка з’явилася ще в XIX столітті, не минає, а зростає з року в рік».
ДО РЕЧІ
Як дістатися
— З Києва до Вроцлава авіаперевізник WizzAir здійснює прямі рейси щовівторка і щосуботи.
— З Вроцлава до Єлєні Гури — потягом Інтерсіті. Подорож триває дві години.
— Потягом Інтерсіті з Києва до Перемишля, далі з Перемишля через Вроцлав до Єлєні Гури — також швидкісним електропоїздом.
