Медведчук заправляє: влада допомагає куму Путіна заробляти на ринку скрапленого газу

04.05.2017
Медведчук заправляє: влада допомагає куму Путіна заробляти на ринку скрапленого газу

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Автовласники, які користуються так званим альтернативним пальним, тобто скрапленим газом, останнім часом переживають розчарування за розчаруванням.

Газ дорожчає, мережа заправок у деяких регіонах, наприклад у столиці, через адміністративні обмеження стрімко скорочується, і все це у комплексі робить «альтернативу» все менш і менш привабливою. 

Натомість головні гравці газового ринку, серед яких, за деякими даними, — доволі одіозні в Україні персони, зокрема Віктор Медведчук, завдяки цій ситуації можуть отримувати величезні прибутки. 

Ринок, який гарантує мільйони 

Баланс українського ринку скрапленого вуглеводневого газу, за даними консалтингової агенції «А-95», у січні-березні 2017 року становив 330 тис. тонн.
 
Це на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
 
І при цьому аналітики називають таке восьмивідсоткове зростання дуже скромним. 
 
«Так, у 2016 році кожен квартал був більшим за цей самий період часу в 2015 році на 30%», — стверджує керівник агенції Артем Куюн.
 
Якщо порівняти з ринком традиційного пального — бензинів і дизелів, який уже давно не знає різкого зростання і є дуже конкурентним, навіть попри всі його тіньові складники, — то очевидно, що саме на газовому ринку нині можна нормально заробити.
 
Навіть якщо зважити на прогноз групи «А-95», що нині він є близьким до точки стабілізації. 
 
Адже навіть нинішні обсяги продажу LPG цілком достатні, аби він був мегапривабливим інструментом для бізнесу.
 
Так, за цими ж даними, обсяг продажу скрапленого газу через українські заправочні станції у першому кварталі нинішнього року становив 580 мільйонів літрів!
 
Це на третину більше за обсяг проданих бензинів і лише трохи поступається реалізованому дизельному пальному (590 мільйонів літрів). 
 
«Україна продовжує бути одним iз лідерів зi споживання скрапленого газу, — підсумовує Артем Куюн.
 
— У проникненні автогазу на роздрібний ринок моторних палив наша країна вже значно випереджає Туреччину, Польщу, Росію, які довго займали провідні позиції у світі». 

Цінові стрибки і залежність від РФ 

Українські автовласники і навіть експерти ринку останнім часом тільки здивовано фіксують різкі цінові стрибки LPG.
 
Які відбуваються поза будь-якою формальною логікою і не прив’язані ні до стабільності курсу гривні, ні до інших видимих чинників.
 
Така ситуація в Україні була давно, ще за раннього і пізнього Януковича.
 
Тоді правила гри на ринку скрапленого газу визначав близький до Сім’ї «младоолігарх» Сергій Курченко. 
 
Утiм і нині ситуація не змінилася радикально. Газ на заправках може почати несподівано дорожчати, як є і нині.
 
Адже спроба падіння ціни до менш ніж 10 гривень, яка відбулася кілька місяців тому, була припинена чиєюсь невидимою рукою. 
 
Серйозні галузеві експерти такі коливання зазвичай пояснюють відсутністю цивілізованих правил гри на цьому ринку — на відміну від ситуації на ринку бензинів, де існує хоча би формальний контроль і нагляд.
 
Найдинамічніше зростаючий український ринок LPG — це терра інкогніта, що дозволяє у тумані невизначеності заробляти мільйони. 
 
Ось найпростіші підрахунки. Лише подорожчання газу на одну гривню дозволяє операторам заробити додаткових 580 мільйонів гривень за один лише квартал.
 
У річному еквіваленті це становить близько 90 мільйонів доларів!
 
Але оскільки газ дорожчає значно динамічніше, то і прибуток головних гравців ринку є значно суттєвішим. 
 
Причини подорожчання, які зазвичай озвучують оператори, є напрочуд політично вдалими: «рука Кремля».
 
Тобто російські постачальники, мовляв, у сезонний пік росту споживання раптово закривають на реконструкцію свої заводи чи просто обмежують експорт.
 
Формально вони праві: приблизно дві третини скрапленого газу на українському ринку — це імпорт, і лише одна третина — власне виробництво.
 
У динаміці, що її надала група «А-95», цифри виглядають так: у першому кварталі нинішнього року імпорт газу зріс на 10,4% і нині становить 229,1 тис. тонн.
 
Внутрішнє виробництво зросло лише на 2,7% і становить 100 тис. тонн. 
 
Ну і, зрештою, найцікавіше: головним постачальником де-факто головного автомобільного пального є Росія, що постачає до нас 52% всього LPG.
 
На другому місці — Білорусь із значно меншими обсягами: 17% від загальної кількості. 

Наказ: зачистити для своїх!   

Ставка на Росію, з одного боку, — небезпека для держави Україна, з іншого — напрочуд прогнозований бізнес і можливість зачистити бізнес від конкурентів на користь своїх людей.
 
Принаймні так вважає народний депутат Сергій Лещенко. Парламентарiй кілька разів виступав, пояснюючи, що саме відбувається «під килимом» регулярних подорожчань LPG.
 
Зокрема, на початку нинішнього року. 
 
Так, за його словами, СБУ, ГПУ, та Укрзалізниця заблокували діяльність 15 компаній-імпортерів скрапленого газу. Усім трейдерам «шили» одну справу — фінансування тероризму.
 
Мінекономрозвитку, за поданням СБУ, фактично забороняє компаніям діяльність iз 18 березня. Та святе місце порожнім не буває — на ринок одразу виходить чотири нові компанії.
 
Всі як одна купують газ у російської «Роснєфті».
 
Відтак серед головних трейдерів виникає пояснення такої ситуації — ринок «зачищають» під інтереси чи не найодіознішого українського політика, кума російського президента Володимира Путіна, Віктора Медведчука.
 
Прес-служба останнього це припущення категорично спростувала, але нардепи та експерти ринку назагал сходяться в одному: факт зачистки ринку очевидний, здійснюють його чиновники, які самі на подібну самостійність піти не могли б. 
 
Як пише на своїй сторінці у «Фейсбуцi» Сергій Лещенко, одіозний кум заходить у автогазовий бізнес за допомогою СБУ.
 
Причому курирує процес безпосередньо перший заступник керівника цього відомства Павло Демчина, — особливо активно в період із листопада 2016-го по березень 2017-го.
 
Саме це, як добре пам’ятають власники авто з газовими установками, були періоди найрізкіших цінових стрибків.
 
«Тільки в березні спільними зусиллями нам вдалося розблокувати ресурс, який чотири місяці стояв на кордоні, — і за цей час медведчуківська компанія «Глуско» щільно ввійшла на український ринок», — стверджує нардеп. 
 
Показово, за його словами, що зусилля СБУ збiглися з блокадою, яку влаштувала на українському напрямку Федеральна служба техніко-економічного контролю Росії.
 
«Просто дивно, як злагоджено і дружно СБУ та Федеральна служба ТЕК Росії працювали на досягнення спільної мети: перетворення Віктора Медведчука на лідера ринку і знищення середнього українського бізнесу». 

Податок на монополіста

«Відбувається акумулювання коштів під наступні вибори, — продовжує Лещенко.
 
— Існують ринки, наприклад, скрапленого газу, на яких можна отримати надприбутки і потім ці гроші вкласти у політику… Все, що відбувається [на цьому ринку], має знищити конкуренцію, посадити нового гравця на прізвище Медведчук. У цьому випадку він є закулісним гравцем, діятиме компанія «Креатив», яка напряму з Медведчуком не пов’язана, але за нею стоятиме схема Медведчука у партнерстві з діючою владою».
 
На думку нардепа, до реалізації схеми причетна не тільки Служба безпеки, а й Міністерство економічного розвитку і торгівлі. 
 
Експерти зазначають: операцію із зачистки ринку від суб’єктів, які нормально конкурували між собою, на користь одного потужного гравця ми вже проходили. За часів пріснопам’ятної януковичівської «стабільності».
 
«Ми пам’ятаємо 2011-2013 роки, коли схема роботи правоохоронців була точно такою ж, як нині. Тоді вони зачищали ринок під Сергія Курченка і його «Східно-європейську паливно-енергетичну компанію», і ця схема працювала, — каже Артем Куюн і продовжує:
 
— Тож схоже, що СБУ є інструментом у руках якихось угруповань iз метою створення фундаменту під захід на газовий ринок нового гравця». 
 
Тоді, в ті роки, за словами експерта, так звана «схема Курченка» обходилася учасникам ринку в 150 доларів за тонну. Які, зрештою, оплачували кінцеві споживачі. Тобто ми з вами.
 
«У сьогоднішніх умовах ця цифра може бути трохи меншою», — зазначив Куюн. 

У грі — тільки великі бренди!

Зачистка ринку — під гаслами захисту довкілля і безпеки городян — відбулася і в окремо взятому Києві. Найбільше місто в Україні за один день закрило 353 газові автозаправки.
 
Попередньо оголосивши їх незаконно розміщеними. За даними ЗМІ, 101 заправку демонтували примусово, а 249 закрили їхнi власники, не чекаючи «зондер-команд» КП «Київблагоустрій». 
 
Відтак буквально за один день скраплений газ у столиці подорожчав на 1-1,5 гривні.
 
При цьому виник дефіцит потужностей: власники переобладнаних авто, які раніше тратили на заправку не більше п’яти хвилин, тепер змушені відстоювати у чергах півгодини і більше.
 
Найгірша ситуація — у спальних масивах, де висока концентрація будівель та, відповідно, автівок.
 
Аби заправити свої баки, автовласники змушені або відстоювати у довжелезних чергах, втрачаючи час і кошти, або ж вдаватися до хитрощів.
 
Наприклад, заправлятися вночі. У виграші ті, хто регулярно їздить за місто: тут, за адміністративною межею Києва, заправок більше, черг немає, а ціни — нижчі. 
 
Свої дії КМДА пояснює порушенням власниками автозаправок чинного законодавства та цілої низки нормативних документів, а також — несплати податків.
 
А отже, на думку міських чиновників, абсолютна більшість білих бочок із надписами «Вогненебезпечно» є потенційно небезпечною для мешканців прилеглих будинків та навіть для самих клієнтів.
 
Звичайно, якщо ці бочки не містять логотипів «ВОГ», «Окко» та інших мережевих автозаправок, газових потужностей яких у Києві хронічно не вистачає. 
 
У мерії заявили: вибухова хвиля від вибуху газової бочки може сягнути 200 метрів, а розліт осколків — цілих 500.
 
Оператори ринку називають такі звинувачення маячнею, мовляв, усе сказане владою — чорна інформаційна кампанія.
 
Окрiм цього, за їхнiми словами, за кордоном, зокрема у Польщі, LPG-автозаправки вважаються цілком безпечними і жодних катастрофічних нещасних випадків, про які розповідають у столичній мерії, зафіксовано не було. 
 
Конфлікт між київською мерією та заправниками, на думку експертів, став можливим тому, що в Україні не існує чітких правил гри на цьому ринку.
 
А отже, формально можна вважати правих і одних, і інших. Але при цьому ймовірність зачистки столичного ринку автогазу для значно меншої кількості гравців залишається доволі високою.
 
Прибутки в цьому випадку залишаться їхнiм власникам, а додаткові затрати — користувачам. 
 
Тобто за «принциповість» КМДА, як і вітчизняних правоохоронців, у підсумку заплатить кожен водій.