ПОЛІТПАРНАС: Розбавлені забродами з Росії, ми не народ, не нація, на жаль

15.12.2016

Відстоюйте себе

Пам’яті друга
 
7 грудня виповнилося б 85 років від дня народження великого патріота України, поета і громадянина Володимира Сіренка. Його не стало 8 травня 2015 р., але залишилися його вірші.
 
І сьогодні не перестають бути актуальними його рядки: «Не таланить на вождів нашому народу — той від влади одурів, той — дурний від роду».
 
Чи такі: «Все у нас виходить криво,/Як подумать — дивно:/ Всі японці косоокі,/ А все роблять рівно».
 
Народився Володимир Іванович 7 грудня 1931 р. у с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету. Жив і працював у Дніпродзержинську. Більше 40 років віддав журналістиці.
 
За дисидентство і правозахисну діяльність переслідувався КДБ, був осуджений та висланий під Астрахань (1985–1988 рр.). Реабілітований. Член Національної спілки письменників України.
 
Пропоную увазі читачів вірш Володимира Сіренка, який і сьогодні на часі.
 

Відстоюйте себе

Я заздрісно дивлюся на французів,
що, як один, відстоюють права.
Кастровані духовно у Союзі,
ми лежимо, як скошена трава.
Толочуть нас, згрібають, куди хочуть,
вожді посад високих і грошей
і славлять нас з трибун, а поза очі
за бидло мають нас — не за людей.
Нам в душі вітер не Вітчизни віє,
а гонить буря у чужинську даль.
Розбавлені забродами з Росії,
ми не народ, не нація, на жаль.
І честь, і гідність наші в наші пуза
КПРС загнала й КДБ.
Братове українці, на французів
рівняйтеся.
Відстоюйте себе! 
 

 

Костянтин ПИСАРЕНКО
Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>