Народні будителі: етнічні болгари з Херсонщини вирішили об’єднати всі нацменшини області

На думку етнічних болгар, які мешкають на Херсонщині, пісні, танці та спорт здатні стати мовою міжнародного значення, яка примирить людей.

 

Вони на особистому прикладі довели, що жити можна в мирі та злагоді, навіть якщо традиції та мова — різні. 

 

Етнічні болгари — п’ята за чисельністю національна меншина в Україні.

 

Найбільш древні та масові місця їх поселень розташовані на Миколаївщині, Кіровоградщині, в Одеській та Запорізькій областях, а також на півострові Крим. У Херсоні громадська організація, що підтримує етнічних болгар, з’явилася трохи більше, аніж шість років тому.

 

За цей період часу болгари Херсона встигли стати срібними призерами «Кубка толерантності» з футболу та організувати значну кількість музичних фестивалів. А 18-річній співачці Анжеліці Першановiй навіть пощастило стати учасницею конкурсу «Х-фактор».

 

«У Болгарії існує свято під назвою «День народних будителів», — розповідає Юрій Палічев. — До них відносять священиків, учителів, драматургів, поетів та взагалі всіх творчих особистостей, які можуть розбудити націю та подарувати їй нові віяння та ідеї для розвитку і можливості самореалізуватися в житті. Для мене він особливо цінний тим, що доводить, що саме культура та мистецтво — це той майданчик, де можна доводити свою перевагу й вигравати, не завдаючи шкоди іншим людям».

 

Справді, коли на ювілейний концерт iз нагоди 5-річчя об’єднання болгар у Херсоні прийшли представники практично всіх міських етнічних організацій (греки, німці, кримські татари, росіяни, поляки, роми, азербайджанці, вірмени, євреї, грузини та корейці) стало абсолютно зрозуміло, що тут вони почуваються комфортно.

 

«Ми — представники сонячної Болгарії — пишаємося тим, що навчили представників усіх народів, які прийшли на наше свято, тонкощам болгарської кухні, — розповів Юрій Палічев. — Тепер ми самостійно можемо приготувати традиційний болгарський пиріг iз бринзою під назвою банниця, а також перець, фарширований бринзою та смажений у фритюрі, а ще — тиквенник, сальник, боб чорбу (суп iз квасолі), казарму та навіть сач (смажені на спеціальній глиняній сковорідці овочі та м’ясо, які на цій же сковорідці й спеціальній підставці потім подаютьсна стіл). Гідно оцінили гості й болгарське вино, а також ще багато оригінальних рецептів, які подарувала нам Болгарія».

 

На думку глави об’єднання болгар у Херсоні, основна проблема національних меншин в Україні — це асиміляція. Однак ніколи не пізно надолужити згаяне, вивчаючи мову, культуру та традиції предків.

 

Наприклад, у Херсоні при школі № 55 з’явився експериментальний клас, де діти почали вчити болгарську мову як другу іноземну і тим самим істотно розширили свої уявлення про світ. Крім того, вони почали вчити пісні, танці, вірші, театральні сценки болгарською мовою.

 

Юрій Палічев розповів, що Україна для Болгарії — сакральне місце в хорошому сенсі цього слова, тому що тут похований великий Хан Кубрат (Полтавська область, село Перещепине), якого в усьому світі прийнято вважати засновником та першим правителем Великої Болгарії.

 

Раз на рік болгари з усього світу обов’язково приїжджають до України для того, щоб вшанувати його пам’ять.

 

Уряд Болгарії фінансує курси з вивчення українськими дітьми історії болгарської культури, а також організовує численні фестивалі та свята для них.

 

Саме завдяки підтримці друзів з Європи у Херсоні відбувся Кубок толерантності з футболу, переможцями якого стала досвідчена команда кримськотатарського культурно-спортивного центру «Куреш», а міська громадська організація «Болгари Херсона» посіло друге місце.

 

«Битися за перемогу на футбольний майданчик у Херсоні виходили азербайджанці, болгари, корейці, кримські татари, курди, роми, німці та поляки, — розповів експерт Української миротворчої школи (УМШ) Георгій Бянов. — Цей міжетнічний футбольний турнір відбувся завдяки підтримці Посольства Великої Британії в Україні. Він є частиною проекту, спрямованого на подолання всіх непорозумінь, які існують між різними етнічними громадами через взаємодію в культурі та спорті».

 

Також посприяли об’єднанню всіх етнічних громад Херсонщини такі фестивалі, як «Таврійська родина» (це свято вже традиційно проходить у місті Генічеськ) та фестиваль «Рапсодія культурної Таврії».

 

Ці торжества проходять на Херсонщині щороку та об’єднують талановитих людей більш ніж з 20 різних національних громад.

 

На думку президента всеукраїнського товариства ромів та директора Херсонської обласної філармонії Юрія Іваненка, саме позитив i можливість спілкуватися на рівних для людей різних народів — шлях до об’єднання людей незалежно від їхньої національності.