Підрив «Північного потоку»: прокуратура Швеції припинила слідство
Прокуратура Швеції припинила слідство у справі про саботаж (підрив) «Північного потоку», який стався у вересні 2022 року. >>
Зміни близько: кліматична конференція у Марракеші стане початком кінця вугільної промисловості
08.12.2016
Король Марокко Мохаммед VI приймає гостей-учасників кліматичної конференції.
Близько 200 країн створили план дій із реалізації Паризької угоди на Всесвітній конференції ООН із питань зміни клімату, що відбулася у марокканському Марракеші.
Десятки країн заявили про власну готовність повністю перейти на відновлювані джерела енергії вже до 2050.
Це дозволить виконати головне завдання Паризької угоди — не допустити глобального потепління більше, ніж на півтора градуса.
Марокко невипадково було обрано місцем проведення конференції: ця країна є одним із лідерів із впровадження відновлюваних джерел енергії.
Мобілізація коштів задля порятунку клімату
Серед найважливіших рішень Марракеша, які можуть доволі сильно вплинути на Україну, — цілковита відмова від вугілля. На думку вітчизняних експертів, зросте роль атомної енергетики.
За ініціативи Німеччини буде створено партнерський офіс у Вашингтоні, в якому надаватимуть консультаційні послуги країнам, які не мають достатнього досвіду щодо захисту клімату. За попередніми оцінками, у світі налічується 150 таких країн.
У заході в одному з найвідоміших міст Марокко взяли участь близько 30 000 офіційних делегатів зі 196 країн світу.
Під час переговорів обговорювали питання з трьох основних векторів: модальності впровадження Паризької угоди, підвищення рівня стимулювання національних внесків для клімату і переорієнтації фінансів на розвиток низьковуглецю.
Конференція у Марокко стала наступником COP21, що відбулася у французькій столиці в 2015 році.
Під час СОР21 було підписано Паризьку угоду, яка вступила в дію 4 листопада 2016 р, напередодні конференції у Марракеші, про обмеження зростання глобальної температури не вище позначки +2 ° С і продовжувати зусилля для досягнення рівня + 1,5 °С.
Угода передбачає досягнення прозорості дій країн-підписантів, щоб скоротити викиди парникових газів, перш за все шляхом вимірювання та обліку їх скорочення.
Паризька угода, окрім іншого, передбачає мобілізацію сотень мільярдів доларів до 2020 року для надання підтримки країнам, що розвиваються, в їхній боротьбі з глобальним потеплінням.
Марокканський монарх король Мохаммед VI у промові зазначив, що метою заходу в Марракеші є «забезпечення південних країн, особливо найменш розвинених і острівних держав, в отриманні термінової фінансової і технічної підтримки заради зміцнення спроможностей для адаптації до кліматичних змін».
Король Мохаммед VI закцентував також на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін в обміні технологіями, науковими дослідженнями та інноваціями в області клімату і в прискоренні ініціативності недержавних суб’єктів, зокрема підприємств, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадянського суспільства.
«Окрім бюджету, передбаченого угодою в Парижі, починаючи з 2020 року, Марокко зацікавлене в мобілізації державних коштів, урізноманітненні схем фінансування та полегшенні доступу до коштів, призначених для вирішення кліматичних проблем.
Крім того, Марокко заохочує участь державних фондів для розвитку зеленої інфраструктури в Африці», — сказав Мохаммед VI.
Екологічна Африка
На думку експертів, Марокко невипадково було обрано місцем проведення кліматичної конференції, оскільки є африканським та світовим лідером у галузі відновлюваних джерел енергії.
За даними незалежної організації Climate Action Tracker (CAT), Королівство Марокко є однією з чотирьох найекологічніших країн світу.
Лідерство Марокко в галузі охорони навколишнього середовища реалізувалося через зобов’язання королівства продукувати 42% своєї електроенергії з екологічної енергії до 2020 року та 52% до 2030 року.
Із цією перспективою Марокко започаткувало масштабний енергетичний план, що складається з декількох проектів із виробництва відновлюваних джерел енергії, таких, як, наприклад, сонячна станція NOOR, яка є найбільшим «сонячним» проектом у світі, та вітрова електростанція, територіально розташована в місті Тарфая, вона є найбільшим проектом на африканському континенті.
Сонячна електростанція NOOR є основою всієї мароканської енергетичної стратегії та має за мету розвинути мінімальну потужність до 2020 року до рівня 2000 МВт за рахунок сонячних проектів, розташованих на території площею в 3000 га, включаючи міста Уарзазат, Лаайун, Буждур, Мідельт та Тата, що знаходиться на півдні королівства.
Цей мегапроект збере інвестиції в розмірі 9 мільярдів доларів і дозволить зменшити щорічні викиди парникових газів у розмірі, еквівалентному 3,7 мільйона тонн СО2.
Вітрова електростанція в м. Тарфая складається з 131 турбіни, розташованих на площі в 17 км у довжину і 6 км у ширину на узбережжі Атлантичного океану, такі показники роблять її найбільшою вітровою електростанцією Африки.
Вона розпочала свою роботу в грудні 2014 року з щорічною повною потужністю в 301 МВт, що є достатнім для освітлення цілого міста з 1,5 мільйона мешканців протягом цілого року.
Цей колосальний проект потребував інвестицій на суму 460 мільйонів євро і зараз дозволяє зменшити викиди СО2 на 900 000 тонн.
Мільярди для порятунку планети
Робочі зустрічі COP22 проходили під закликом Марракеша до рішучих дій з питань клімату та сталого розвитку, для досягнення зміни вектора руху світу до нової епохи дії і взаємодії на користь клімату і тривалого розвитку.
Відтак голови держав і урядів встановили 2018 рік, а не 2020, як крайній термін для завершення розробки модальностей виконання Паризької угоди для забезпечення успішної співпраці в рамках взаємної довіри між країнами-підписантами угоди в найближчі роки.
Розвинені країни, в свою чергу, підтвердили свою налаштованість мобілізувати 100 мільярдів доларів США для активних дій, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату.
Глобальний екологічний фонд (ГЕФ), міжнародна організація із всебічного фінансування, зі свого боку, виступила з ініціативою для зміцнення потенціалу країн, що розвиваються, до прозорості, яку підтримали 11 донорів розвинених країн, збільшивши фінансування до 50 млн. доларів.
Робота COP22, крім іншого, стала стартом декількох десятків ініціатив і нових інструментів оцінки, пов’язаних з енергетикою, містами, лісами, водою, транспортом, бізнесом, океанами та сільським господарством. Марокко, зі свого боку, представило свою ініціативу «Блакитний пояс», спрямовану на збереження прибережних спільнот та заохочення сталого рибальства.
ОЦІНКИ
«Зелена» енергія плюс атом
«4 листопада 2016 року вступила в дію Паризька хартія боротьби з глобальною зміною клімату, яка прийшла на зміну Кіотському протоколу. Україна ратифікувала цей документ у липні нинішнього року», — каже директор із питань інформації та зв’язків із громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. — Мета угоди — зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль для подолання бідності.
Тобто, Україна, за словами експерта, разом з іншими країнами має сприяти стримуванню приросту глобальної середньої температури у межах, «набагато нижчих» за 2°С, і обмеженню зростання температури до 1,5°С. І взяла на себе зобов’язання не перевищувати у 2030 році рівень у 60% викидів парникових газів від рівня таких викидів у 1990 році.
«У пояснювальній записці до Закону України йдеться: головним аргументом є проблема скорочення викидів парникових газів для України, яка стоїть в одній площині зі зменшенням частки використання викопного палива. Відповідно, логічно припустити, що ставку в Україні потрібно робити на так звані низьковуглецеві технології виробництва електроенергії, до яких належать ВДЕ і ядерна енергетика, — стверджує Кошарна. — Адже саме ядерна енергетика у світовому масштабі робить істотний внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату: завдяки їй в атмосферу щорічно надходить на 2 млрд. тонн менше діоксиду вуглецю. У Паризькій угоді не пропагується і не забороняється жодна конкретна форма енергії. Отже, у країн з’являється можливість визначити власну структуру низьковуглецевого енерговиробництва — з метою скорочення викидів вуглецю».
