Від нового президента Узбекистану очікують послаблення режиму і реформ

Центрвиборчком Узбекистану оприлюднив попередні результати президентських виборів, які відбулися минулої неділі.

 

Переможцем став кандидат від правлячої Ліберально-демократичної партії Шавкат Мірзійоєв, який був «правою рукою» померлого від інсульту «вічного» президента цієї пострадянської країни Іслама Карімова, а після смерті «шефа» був виконуючим обов’язки президента.

 

За Мірзійоєва віддали свої голоси 88,61% виборців — ну майже одноголосно, схожими результатами може похвалитися хіба що білоруський «бацька».

 

Немає жодних сумнівів, що Мірзійоєв переміг не на виборах, а внаслідок підкилимної боротьби регіональних родинних кланів.

 

Тому інші три кандидати на президентське крісло виконували роль бутафорних альтернативних претендентів задля надання виборам вигляду демократичних.

 

Кожен iз трьох «суперників» набрав від 2,35 до 3,73 відсотка голосів. За даними Центрвиборч­кому, явка на ви­борах становила 87,83 відсот­ка. 

 

Як запевняє глава Центр­виборчкому, голосування відбувалося «в цілому без порушень».

 

Екзит-полів на виборах в Узбекистані немає, тому неможливо хоч якимось чином перевірити правдивість поданих ЦВК результатів.

 

На відміну від минулих виборів, цього разу на дільницях можна було проводити фото- та відеозйомку.

 

Тому кореспонденти незалежної агенції «Фергана» зафіксували на відео деякі «особливості» узбецьких виборів.

 

Наприклад, видно, як на дільницях у Ташкенті виборцям чіпляють на груди наклейки російською мовою «Ми проголосували, а ви?».

 

Експерти передбачають, що після обрання Мірзійоєва курс країни залишиться в цілому незмінним.

 

Під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Самарканді у вересні Мірзійоєв наголосив, що для Узбекистану взаємини двох країн «були, є і будуть стратегічним партнерством, союзництвом».

 

Але ті ж експерти вказують, що Узбекистан не може далі залишатися у незмінному стані, тому на країну очікують болючі та безальтернативні реформи, які будуть проводитися поступово протягом наступних п’яти років.

 

Цілком зрозуміло, що до цих реформ не буде входити демократизація країни. Найбільше, на що можна очікувати, — це амністія для політв’язнів та врахування настроїв населення при прийнятті владних рішень.

 

Тобто буде відбуватися поступова трансформація політичної системи від жорсткого тоталітаризму до м’якшої чи поміркованішої його форми. 

 

На думку експертів, на тлі виборів не варто забувати і про продовження історії з «отруєнням» Гульнари Карімової.

 

Узбецький політолог Камоліддін Раббімов вважає, що «в чутках про смерть дочки Іслама Карімова була зацікавлена сама Гульнара, яка буде продовжувати тиснути на нову владу, щоб повернути свої позиції та активи».

 

В Узбекистані буде тривати боротьба за сфери впливу та особисті інтереси гравців місцевого політичного поля.

 

Наразі ж cин Гульнари Карімової в інтерв’ю Бі-Бі-Сі особисто спростував нещодавні повідомлення про смерть матері та звинуватив узбецькі спецслужби в тому, що вони утримують її в ізоляції під домашнім арештом.

 

Протягом певного часу Гульнару Карімову вважали потенційною наступницею свого батька. Але вона зникла з поля зору громадськості 2014 року на тлі чвар у сім’ї.