Неможливо відірвати погляд: у Києві показують акварелі Анатолія Марчука

Що з того, що хтось бачив ірпінську заплаву не такою? Автор акварелі, якому за видатні творчі здобутки президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін щойно вручив срібну медаль, на все має свій погляд — до цього вже треба звикнути.

 

А оскільки з-під його пензля виходять отакі чудові речі, то які можуть бути претензії? І доводиться миритися з тим, що — хвала Богові! — в акварелях, картинах, офортах існує особлива Марчукова Макарівщина, Марчукова Україна з її неповторним колоритом.

 

Йдеться ж бо про цього українського митця — заслуженого художника України, академіка геральдики, виставку акварелей якого, приурочену до його 60-річчя і 40-річчя творчої діяльності, нещодавно було відкрито у Києві у залі Національної академії мистецтв України.

 

Девіз виставки  — «Земне у сув’язі з небесним» — напрочуд точно відповідає узагальненому змістові представлених 50 акварелей. І річ не тільки в тому, що пана Анатолія і побратими по цеху, зокрема й професор Василь Чебаник, якого ювіляр називає своїм учителем, і мистецтвознавці, і просто любителі образотворчості, такі, наприклад, як Марчуків земляк, Герой України Анатолій 

Паламаренко, цілком справедливо вважають неперевершеним віртуозом у зображенні неба, хмар, сонячних променів і відблисків.

 

Принаймнi таку оцінку його пейзажам не раз доводилося чути на виставках, учасником яких він був. А їх, треба сказати, в активі митця понад 200, зокрема 54 — персональні. 

 

Але цього разу слово «небесне» не слід розуміти так вузько. Художник свідомо відсуває на задній план замилування «небесними боями», натомість пропонує «послухати», як гомонить із небом матінка-земля, а потім відкриває для нас, щасливих спостерігачів цього чарівного дійства, то срібний, то бурштиновий, то вохристий мотиви, а іноді — й елегійний або тужливий...

 

З якою трепетною любов’ю малює він береги й заплави рідної річки Сивки! Але можна помилуватися на виставці і «Першим снігом у Пироговому», і «Зимою в Моринцях», і навіть «Північноморськими небесами» — з Німеччиною митця багато чого пов’язує...

 

Невдячна справа — описувати словами акварелі. Надто ж такі, які представив на виставці Анатолій Марчук. Це треба бачити.

 

Сам художник, оцінюючи належним чином високу відзнаку — срібну медаль НАМУ, — пишається й фактом персональної виставки саме в залі цього храму мистецтва. Він вважає це особливою честю. І з цим важко не погодитись. 

 

Виставка триватиме до 11 грудня.