Якщо вважати, що політичний сезон в Україні розпочинається із відкриттям першого осіннього засідання Верховної Ради, то можна привітати себе з його стартом. Парламент учора зібрався вперше після літніх канікул, які народні обранці вирішили не переривати задля розгляду питання щодо зняття недоторканності з судді Чауса. Тепер же їм доведеться не тільки розв’язувати цю проблему, а й побувати в шкурі самого Чауса — незадовго до початку сесії Генпрокурор Луценко заанонсував порушення кількох кримінальних справ проти захищених імунітетом нардепів.
Ховайся, хто може
Конкретних прізвищ Луценко не називав. Лише заявив таке: «Можу вам сказати, що це не кінець, це лише початок. Я планую внести на розгляд Верховної Ради інші подання про притягнення до кримінальної відповідальності за підозрою в державній зраді деяких діячів, у тому числі депутатів».
За словами Луценка, слідство збирає останні факти для формування підозри і подання в парламент. «Буду до вас iз цим скоро звертатися», — сказав Генеральний, звертаючись до депутатів.
Якщо йдеться не про корупційну складову, а саме про державну зраду, можна припустити, що йтиметься про сепаратизм, а відтак караюча рука Луценка вхопить за карк когось із представників Опоблоку, у лідера яких, до речі, дуже підріс рейтинг (але про це — згодом). Утім Луценко й сам потрапив днями у скандал, з якого намагається недолуго виборсатися.
Мається на увазі діловий вояж голови ГПУ до Кіпру, у який він взяв із собою депутата Олександра Грановського — негласного «смотрящєго» від фракції БПП. Нині Грановський пояснює, що це саме він організував зустріч Луценка з генпрокурором Кіпру Костасом Клерідісом.
А Лариса Сарган, прес-секретар Юрія Луценка, тим часом терміново видаляє з соцмереж фото зустрічі, на яких видно геть зайвого у цьому форматі Грановського.
«Мир, безпека і реформи»
Однак повернімося до вчорашнього засідання Ради. Розпочалося воно із послання Президента України Петра Порошенка парламенту. На чому наголосив глава держави, дивлячись на нардепів, котрі, можливо, проводжають свою останню політичну осінь (якщо тільки вважати дострокові вибори вірогідними?). Порошенко говорив про консолідацію і єдність політичних сил як запоруку виживання країни.
Він нагадав, що невдовзі Україна відзначатиме століття від початку відродження національної державності і додав, що причиною провалу тієї спроби стала відсутність єдності серед патріотичних політиків. За словами Президента, тоді політики зрозуміли це лише у вигнанні. «Переконаний, що ми не перетнемо ту межу, за якою починаються хаос, анархія і отаманщина», — сказав Порошенко.
А відтак перейшов до улюбленої теми Юлії Володимирівни Тимошенко — соціального та матеріального благополуччя громадян. Для забезпечення подібних гараздів, на переконання Порошенка, «нам потрібен мир, безпека і реформи».
Президент запевнив, що українська армія наразі досягла високого рівня забезпечення і мотивації і здатна захистити країну від російської агресії. За його словами, якби у 2014-му армія існувала у нинішньому форматі, «то зелені чоловічки не сунулися б у Крим і на Донбасі не було б російських військ». Останній посил спірний, бо ми пам’ятаємо, що сама влада не дала навіть можливості нашим військовим зупинити тих «зелених чоловічків»...
НАТО як Полярна зірка і санкції як протистояння гібридній війні
Від теми армії Порошенко логічно перейшов до теми НАТО, запевнивши слухачів у вірності курсу на інтеграцію до Альянсу. «Нашою стратегічною метою залишається вступ до НАТО. Цей дороговказ для нас непорушний, як Полярна зірка на зоряному небі. І важливо, що за 2,5 року кількість прихильників вступу України значно зросла та вже істотно перевищує кількість противників», — сказав Порошенко.
, додав він, «слід усвідомлювати, що в Альянсі теж нема консенсусу щодо членства України. Так, формально двері відкриті, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Але ці двері сенсорні — можуть і зачинитися при надто різкому наближенні. Тому кожен наш крок має бути виваженим, наперед прорахованим — щоб не вийшло так, як із планом членства вісім років тому».
Проте «сенсорні двері» ведуть не лише в НАТО. Є певні проблеми і з порозумінням України та Європи, зокрема, щодо пролонговування антиросійських санкцій. «Європа досі говорить єдиним голосом, але є країни, в яких можна почути російський акцент», — зазначив глава держави.
«Неважко помітити застосування Росією в країнах ЄС невійськових методів гібридної війни. Кремль не приховує, що використовує європейські цінності Заходу для його ж — Заходу — руйнування. Я впевнений, що Європа подолає ці виклики. Але на тактичному рівні це ускладнює завдання для нашої дипломатії», — вважає Порошенко, одночасно закликаючи європейську коаліції до єдності в питанні санкцій.
Про лукавство політиків та фантазії на тему територій
Говорячи на тему війни, Порошенко вкотре увійшов в амплуа радше «голуба», аніж «яструба», якщо послуговуватися традиційними термінами для означення прихильників радикальних та дипломатичних методів. «Ми даємо собі звіт, що військового розв’язання проблеми територіальної цілісності України не існує», — сказав Порошенко, даючи зрозуміти: зі зброєю в руках Україна не стане повертати собі захоплений Росією Схід.
«По-перше, потенціал нашої армії суто оборонний. По-друге, ворог окопався в найбільш урбанізованих і густонаселених районах, населених нашими співвітчизниками. Єдиний шлях у питанні відновлення територіальної цілісності — політико-дипломатичний. Але при цьому з опорою на оборонні можливості ЗСУ», — відзначив Президент.
І пожалівся на нерозуміння його тактики та стратегії в окремих колах: «Частина українських політиків атакує «нормандський формат» і мінський процес насправді лише тому, що і «Нормандія», і «Мінськ» відкривають реальний шлях до повернення Донбасу і є єдиним інструментом, щоб цього досягнути. Виявляється, не всі тут цього хочуть...».
«Уголос цього ніхто не артикулює, але лукавство читається між рядків. Ця філософія є неприйнятною. І я скажу її апологетам так само коротко: «По-вашому не буде!». Фантазії про мир в обмін на території — абсолютно ілюзорні. При такому підході не буде ні миру, ні території», — резюмував Президент.
І щоб завершити тему територій, Петро Порошенко відреагував на недавні слова президента Росії: «Для мене головним була, є і буде боротьба за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. Заява Путіна, ніби питання Криму закрите, — це його марення. Хоча воно дійсно закрите і в 1954-му, і 1991 року: Крим був, є і буде українським».
Захистити мову та студентів
Від оборонної тематики Петро Порошенко перейшов до соціальної, пообіцявши студентам збереження стипендій та недопущення будь-яких новацій, котрі могли би зашкодити системі вищої освіти. «Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій, скасування держфінансування навчання на магістратурі та інші експерименти», — пообіцяв глава держави.
А от власникам телеканалів від нього надійшло інше послання. Порошенко закликав відповідальних осіб збільшувати частку української мови у сітці мовлення. Президент нагадав, що раніше вже говорив про це, наполягаючи на швидкому вирішенні даного питання. «Сподіваюся, що телевізійна індустрія відреагує на це раніше, ніж ви ухвалите відповідні закони», — сказав він, звертаючись до депутатів.
За його словами, «у такій чутливій сфері свідома саморегуляція — це завжди значно краще, ніж примус законом». «Тим більше, що ми жодним чином не зазіхаємо на право телеканалів мовити російською та іншими мовами для задоволення потреб всіх громадян України», — запевнив він. Порошенко додав, що статус української мови як єдиної державної «буде наповнюватися реальним змістом, але з повагою до національних меншин».
Торкнувся Петро Порошенко і питання дострокових виборів, котре, судячи з усього, сприймається ним доволі болісно. Недарма Президент називає дострокові вибори «сценарієм Кремля». «Дуже мріють вони (росіяни) про дострокові вибори, усунути ненависний їм так званий «київський режим». На жаль, і в українському політикумі є люди, які готові свідомо грати в цей сценарій. Є такі, хто дає використовувати себе наосліп, а є і такі, про кого кажуть: «Боже, прости їм, бо не відають, що творять», — сказав Порошенко.
І про завдання на найближчий час
І поки глава держави цитував Ісуса Христа, у Верховній Раді склали присягу семеро нових народних депутатів, обраних на проміжних виборах. Це — Сергій Шахов, обраний в окрузі № 114 (Луганська область, висуванець партії «Наш край»); Богдан Руслан, обраний в окрузі № 151 (Полтавська область, партія «Батьківщина»); Ірина Констанкевич, яка перемогла в окрузі № 23 (Волинська область, висувалась від партії «Українське об’єднання патріотів — УКРОП»); Тетяна Ричкова, обрана як самовисуванка в окрузі № 27 (Дніпропетровська область); Віктор Шевченко, обраний в окрузі № 85 (Івано-Франківська область, партія «УКРОП»); Юрій Одарченко, який переміг в окрузі № 183 (Херсонська область, кандидат від ВО «Батьківщина»); Максим Микитась, що переміг в окрузі № 206 як самовисуванець (Чернігівська область). Присягу відомого забудовника Микитася супроводжували вигуки «Ганьба!», що однак не зіпсувало новоприбулому настрою.
Тепер, коли склад Ради поповнено, депутати мають взятися за розв’язання питань, що лишилися невирішеними ще з попереднього «сезону». На поточній сесії Рада повинна розглянути розширення переліку підприємств, які підлягатимуть приватизації. Планується, що до цього переліку увійдуть підприємства аграрної, транспортної та енергетичної галузей.
Серед запланованих законопроектів є й такі, від ухвалення яких залежить видача Україні чергового траншу кредиту МВФ. Це, зокрема, документи, що торкаються податкових змін та управління ринком природного газу. Плюс закон про спецконфіскацію, який допоможе повернути до бюджету майже 50 млрд. грн., у крадіжці яких звинувачують Віктора Януковича. Ще тиждень тому ухвалити цей документ просив секретар РНБО Олександр Турчинов, посилаючись на брак коштів на армію та «оборонку».
Серед «боргів» Ради — i неоновлений склад ЦВК та Конституційного Суду, незакриті питання щодо конституційної реформи в частині децентралізації тощо. Наскільки ефективною буде п’ята сесія Верховної Ради VIII скликання — залежить лише від самих депутатів. Попередню сесію вони відверто прогуляли та пробайдикували. Може, й дійсно не відають, що творять?...
ДО РЕЧІ
На початку статті ми зачепили тему рейтингів провідних політиків України. Якби вибори Президента України відбувалися найближчим часом, то за лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко проголосували б 17,7% українців, повідомила соціологічна група «Рейтинг».
Згідно з отриманими даними, голову фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойка підтримують 11,5% виборців, чинного президента України Петра Порошенка — 10,7%, лідера Радикальної партії Олега Ляшка — 9,8%, мера Львова Андрія Садового — 8,9%, лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка — 7,5%.
За народного депутата Надію Савченко готові проголосувати 5,6% виборців, за лідера «Свободи» Олега Тягнибока — 4,3%. Більше 2% віддали б свої голоси за Дмитра Яроша і Сергія Тігіпка. У порівнянні з груднем 2015 року, рейтинг Президента Порошенко зменшився майже в два рази (з 23% до 11%), рівень підтримки Тимошенко зріс з 13% до 18%. За останні два місяці з 10% до 6% знизився рейтинг Савченко.
