Субсидію в цьому опалювальному сезоні отримуватиме кожен другий українець, або 9 мільйонів домогосподарств із наявних в Україні 15. Зараз субсидіями користуються 6 мільйонів сімей. Наразі отримувачі субсидій в середньому покривають 12% від реальної вартості комунальних платежів. У цьому опалювальному сезоні цей показник збільшать до 15%.
Висвітлити тіньовиків
«Рішення про зарахування двох прожиткових мінімумів людям працездатного віку при оформленні субсидії покликане стимулювати населення до офіційного працевлаштування та сплати податків. У такий спосіб держава бореться з тіньовою економікою та прихованою зайнятістю», — заявляє міністр соціальної політики України Андрій Рева.
Субсидійна тема то вирує, то стихає, залежно від того, чи є чинники, що її розбурхують. А також через наближення холодів. Отож помірковані українці в пошуках золотої середини — об’єктивності вимагають детальних покрокових пояснень.
Нагадаємо, що субсидія на оплату житлово-комунальних послуг — це безповоротна адресна грошова державна допомога. Її надають родинам, якщо їхні витрати за такі послуги перевищують у середньому 15% щомісячного доходу.
Уже, скажімо, про те, що механізм отримання державної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг у цьому сезоні спростили, знають усі. Для оформлення субсидії необхідно подати заяву й декларацію про доходи. Також неодноразово наголошувалось, що єдиною причиною відмови надання субсидії може бути одноразова покупка товару більш ніж на 50 тисяч гривень. І то не завжди.
Бо якщо обставини складаються таким чином, що сім’ї, скажімо, довелось продати більшу квартиру й купити меншу, а різницю потратити на лікування когось із членів родини, тоді комісія таки може призначити субсидію. Ну, і загальновідомо й те, що тим, хто раніше оформив субсидію, не потрібно проходити цю процедуру знову. Усе продовжується автоматично.
Однак чималу кількість співвітчизників непокоїть ще один, лише на перший погляд, дивний момент: чому, нараховуючи субсидію тим, хто не працює, беруть для розрахунку два прожиткові мінімуми?
Ініціатори цієї норми заявляють: у такий спосіб держава бореться з тіньовими доходами, і ті, хто сплачує свої податки чесно, опиняються у виграші.
Чи не хочуть працювати, чи не можуть?
Часто трапляється так, що здорові молоді люди працездатного віку декларують відсутність доходів, бо не навчаються, не перебувають на військовій службі, не працюють, тощо... А за які ж кошти вони живуть? Значить, доходи таки є.
«Стверджую: в Україні немає людей, які отримують доходи менші за офіційний прожитковий мінімум. Логічний висновок: такі молоді люди або не хочуть працювати, або просто приховують свої доходи. Але вони претендують на субсидію», — наголошує міністр соціальної політики Андрій Рева.
За його словами, неофіційні доходи отримує величезна кількість українських домогосподарств. Не сплачуючи нічого до бюджету, громадяни, котрі працюють у тіньовому секторі економіки, хочуть отримати допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг — субсидію — у максимальному розмірі. І така практика донедавна дійсно існувала.
Тепер же, якщо людина працездатного віку не працює, не служить в армії, не вчиться, то з 1 травня 2016 року, під час оформлення субсидії її сукупний дохід розраховується у розмірі двох прожиткових мінімумів — 2 900 грн. на місяць.
Це стосується лише працездатних осіб. Водночас серед них є ті, хто насправді перебуває у складних життєвих обставинах. І тоді комісія при розгляді заяв від таких претендентів на субсидію, якщо згадані обставини дійсно підтверджуються, може встановити державну допомогу з урахуванням одного, а не двох прожиткових мінімумів.
Субсидія для вчительки
«За обсягом субсидія, скажімо, у скромної вчительки, яка невтомно постійною напруженою працею заробляє гроші і чесно сплачує податки, не повинна бути меншою, ніж у тих, хто не декларує жодної копійки доходу, але при цьому споживає газ, світло і т.д. на рівні з іншими.
Зарахування до сукупного доходу двох прожиткових мінімумів (2900 грн.) дещо вирівнює ситуацію і змушує офіційно непрацюючу особу сплатити більше коштів за спожиті комунальні послуги, оскільки субсидія в неї зменшується.
Вона (особа) може уникнути такого негативного розвитку подій, якщо офіційно працевлаштується хоча б на мінімальну зарплату й почне сплачувати податки до бюджету», — зауважує Андрій Рева.
Саме для боротьби з тіньовою економікою, прихованою зайнятістю, стимулюванням людей до праці та офіційного працевлаштування, наголошують автори проекту закону, й запровадили такий механізм нарахування субсидій.
Сьогодні тіньова економіка становить 40% ВВП України. Це майже 200 млрд. грн. Завдання-мінімум — детінізувати фонд заробітної плати. Уже підготовлено законопроект про суттєве реформування системи оплати праці, що покликаний підвищити соціальні стандарти. Він буде поданий разом із проектом Державного бюджету на 2017 рік до Верховної Ради України у перші ж дні її роботи.
