Місцеві ради харківської глибинки створили на сьогоднішній день лише три об’єднані територіальні громади (ОТГ), та й ті поки що вважаються недосвідченими новачками. Запропонований Києвом механізм самостійності, без сумніву, вабить і породжує дискусії. Утiм більшість жителів регіону воліє залишити все так, як є, задовольняючись збільшеним бюджетом у рамках проведеної фінансової децентралізації. Стопорить процес і той факт, що парламент досi не запропонував регіонам повний перелік законодавчих актів, які б чітко регулювали діяльність новоутворених адміністративних одиниць.
Перша ластівка, і поки що єдина
Влітку Чкалівська селищна рада об’єдналася з п’ятьма сільськими, утворивши першу в Чугуївському районі ОТГ. Справа абсолютно нова, тому обраний голова Костянтин Чернявський їздив на Дніпропетровщину переймати досвід.
Побачене приємно вразило. Каже, що там люди вже встигли оцінити реальні плоди самостійності й хочуть розвиватися у межах своїх територій далі. Для прикладу навів стандартні 9300 гривень, що тепер виділяє держава на кожного учня шкіл.
У дніпропетровській ОТГ цю скромну стартову суму змогли збільшити майже вдвічі за рахунок своїх ресурсів. Тобто стимул для росту є, і він вартий того, аби жителі територіальних громад почали самостійно опікуватися власним добробутом.
Утiм почати щось нове досить непросто. «Ми довго боролися, — каже Костянтин. — Люди не хотіли об’єднуватися, керуючись принципом: моя хата скраю, я нічого не знаю. Говорили, що ми не досягнемо нічого путнього і, зрештою, буде тільки гірше. Але ситуацію врятував один із наших депутатів, який на сільських зборах запитав у людей: «А куди вам жити ще гірше? Школа закрита, підприємств ніяких немає. То, може, спробуєте щось нове?»
Цей страх критики ОТГ пояснюють тим, що не впевнені у рівномірному розвитку всіх сільських рад, які об’єднуються у спільну громаду. Зараз у їхньому розпорядженні є певні кошти, а як буде потім — невідомо.
Ще один страх пов’язаний з особистою відповідальністю за ввірену роботу. «У нас як повелося? Скажімо, виникла у селі певна проблема, і сільські керівники одразу починають скаржитися — нам не виділили кошти, у нас немає транспорту, вони не пішли нам назустріч, — каже заступник голови Чугуївської райдержадміністрації Валентина Волоцкова. — А для ОТГ поняття «вони» автоматично зникає. Є територіальна громада з власним бюджетом, яка і мусить шукати способи вирішення проблем. Готові до цього не всі».
Для прикладу пані Валентина навела процес повної інвентаризації землі, ініційований райдержадміністрацією.
Здавалося б, сільські ради, які сьогодні отримали право залишати у себе кошти з земельного податку, повинні й без поради чиновників зробити опис власного майна.
Але не все так просто, адже знайшлося чимало ділянок, які вже зайняті, але господарі за них не платять.
«Ми їм кажемо: наведіть порядок із землею, і у вас же буде більше грошей, — коментує ситуацію пані Валентина. — Але нам відповідають: цього односельця чіпати не можна і цього не можна, ну а ось із цього можна й спитати». Зрештою, голови просять виконати всю роботу за них. Але нічого. Поступово ми пройдемося по кожній ділянці, все буде оформлено як належить. Податки сплачуватимуть обов’язково, тому гроші у громадах будуть».
Сьогодні у більшості сіл Чугуївського району люди почали активно вивчати потенційні можливості розвитку своїх територій, бо тепер зацікавлені в поповненні бюджету. Після проведеної фінансової децентралізації грошей реально стало більше, тому місцеві жителі перш за все почали створювати комунальні підприємства з вивозу сміття, що роками скидалося в лісах та на берегах річок.
Певні кошти вкладаються також у ремонт доріг та адміністративних будівель. Відчуття, що тепер можна справді реально покращити інфраструктуру в своїх населених пунктах, підштовхує до нових проектів. Більше того, за словами Валентини Волоцкової, усі прийняті для регулювання цих процесів законодавчі акти більше не встигають за розвитком територій.
«Ми сподіваємося, — каже вона, — що Верховна Рада всі нормативні акти вже найближчим часом вирівняє з тими процесами, які йдуть у наших громадах. На жаль, зараз вони поки що відстають від життя».
Привид забутої толоки
Введенська селищна рада Чугуївського району, яка об’єднує п’ять сіл, поки що не отримала статус ОТГ, але вже здала іспит на самостійність. Усе завдяки відомому волонтеру Ганні Геращенко.
Вона ще з 2012 року намагається вирішити тут численні проблеми благоустрою, завдяки чому, мабуть, i була недавно обрана місцевим головою.
Спочатку молоду жінку прийняли неохоче. У Тернову, центральне село Введенської селищної ради, вона приїхала лише після того, як тут поселилися її батьки — харків’яни. Більше того, чоловік Ганни працює програмістом у Голландії, де вона й сама прожила не один рік. Усе це насторожувало й не додавало віри, що й змусило волонтера почати з простого людського діалогу.
«Це займало дуже багато часу, — пригадує вона. — Ти приходиш до бабусі й починаєш працювати як психолог. Їм потрібно виговоритися. Люди живуть за своїми парканами і все — соціальна ізоляція колосальна. Тоді ми почали проводити загальні збори. І я побачила справжній запит: людям потрібне спілкування один з одним, з представниками влади, громадських організацій. Збиралося дуже багато охочих».
Першою справою Ганни стало відкриття в селі комунального підприємства з вивезення сміття. «Коли ми переїхали до Тернової, то мене вразила одна картина, — пригадує вона. — Діти розклали ковдри для пікніка з бутербродами просто посеред кучугури сміття. Шмаття якесь навколо, об’їдки, побиті пляшки — і малеча посеред усього цього спокійно грається».
Налагоджений роздільний збір пластикових пляшок та інших відходів невдовзі почав приносити селищу навіть певний прибуток, що й дозволило побудувати тут перший дитячий майданчик. З того часу завдяки ентузіазму Ганни та її колег тут постійно з’являється щось нове.
Наприклад, безплатні танцювальний і комп’ютерний гуртки, які відвідує дітвора і з інших сіл; комфортна приймальня селищної ради; електронна база, що допомагає миттєво видавати місцевим жителям документи, по які раніше вони змушені були їздити до райцентру.
Здається, у цьому переліку немає нічого особливого, але ці звичні для міста дрібнички надто багато важать для жителів сільської глибинки. З дорогами тут теж намітився прогрес, бо на їх ремонт було виділено неймовірну за місцевими мірками суму — більше мільйона гривень.
За словами Ганни, коли вона очолила Введенську раду, то в цьому адміністративному приміщенні не було світла й опалення, а з оргтехніки знайшлося лише два комп’ютери. Тепер ця будівля стала свого роду «точкою зборки», куди приїздять представники харківських громадських організацій, приходять зі своїми ідеями місцеві активісти, проводяться семінари і курси інтенсивного росту.
«В людях необхідно виховати почуття відповідальності за свою територію, — каже Ганна, — тому ми проводимо чимало спільних екологічних акцій. Якось мені дорікнули, що на дитячому майданчику стоїть некошена трава. «А хто її мусить косити? — запитую у відповідь. — Тут же граються наші діти, то ж беріть косу і косіть». А далі пішли аналогії. Люди пригадали, що колись у Терновій була традиція гуртом будувати хати, а тепер, мовляв, кожен сам за себе. Відродження традицій народної толоки — якраз на часі».
Процес пішов
На сьогодні в Харківській області створено три ОТГ — Старосалтівська у Вовчанському районі, Чкалівська у Чугуївському і Мереф’янська у Харківському. В останньому районі завершують об’єднання Пісочинська та Роганська селищні громади.
Втім це далеко не найкращий показник в Україні, тому чиновники здебільшого посилаються на потенційні можливості самого процесу.
«З травня минулого року об’єднання в області ініціювала 41 громада із 59, створення яких передбачено перспективним планом розвитку регіону, — каже виконувач обов’язкiв голови облдержадміністрації Юлія Світлична. — Більш ніж у 110 територіальних громадах пройшли громадські обговорення, в результаті чого 45 сільських і селищних рад дали згоду на об’єднання. Цю роботу ми проводимо із залученням громадських організацій та міжнародних партнерів. У нас створено базу проектів місцевих громад, до якої вже внесено 300 проектних пропозицій, що стосуються покращення інфраструктури, протидії корупції, реалізації прав людини».
Недавно Харківську область відвідав генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Андрес Кіфер. Він повідомив, що в Україні питання децентралізації обговорюється вже більш нiж десятиліття, але тільки протягом двох останніх років з’явилися певні зрушення. «Ми підписали дорожню карту, — каже він. — І наш Конгрес виступає за розвиток і продовження співробітництва з Україною у цьому зв’язку. У дорожній карті ми звертаємо увагу на компетенції і фінансову автономію муніципалітетів і місцевого самоврядування. Це питання економіки і ефективності громад. В Україні ми працюємо на перспективу. Розвиток місцевої демократії та самоуправління — це надважливий шлях».
До об’єднання сільських територіальних громади підштовхує і фінансова децентралізація. «Ми за два роки удвічі збільшили місцеві бюджети, — повідомив глава держави Петро Порошенко у ході свого недавнього візиту до Харкова. — Ніколи не було такого (у тому числі й на Харківщині), аби бюджет розвитку перевищував 2 мільярди гривень і щоб ці гроші опинилися у розпорядженні територіальних громад. Тепер у них з’явилася можливість самим визначати пріоритети, які сьогодні у першу чергу вимагає суспільство».
