Звичаї на Донбасі — українські

 

Шановна редакціє, в «Україні молодій» мене приваблює досить широка інформація з різної тематики: і спорт, і культура, економіка, соціальні програми, широке висвітлення найболючішої теми — війни на Донбасі. Відчувається патріотична спрямованість усіх матеріалів, бо є деякі видання, які, прикриваючись нейтральністю, по суті, підтримують сепаратизм. Окрема подяка за цикл Григорія Омельченка — військові злочинці повинні отримати своє. 

 

На своєму віку багато разів доводилося бути свідком утисків української мови. Рівно 61 рік тому закінчив сільську десятирічку, а далі — суцільна русифікація: навчання у технікумі, служба в армії. Жив і працював 19 років на Луганщині. Зараз це окупована територія — Перевальський район. У шахті пропрацював 13 років. Мабуть, мені пощастило: і в армії більшість солдатiв були з різних областей України, і в шахті.

 

На той час на Донбасі і в робітничому середовищі, і серед місцевих жителів, а це переважно сільські жителі з навколишніх сіл, які складали основу трудового колективу шахти, беззастережно переважала українська мова. Із того часу багато чого змінилося, і мовна ситуація також, але і в наш час Донбас за своєю суттю є українським. А всі ці мовні протиріччя, створені штучно,  вміло використовуються у певних цілях. 

 

Далі до теми. Хочу висловити свої зауваження і привернути увагу до чистоти мови. Турбує те, що нерідко трапляються такі «ляпи», що ні в тин ні в ворота. Найперше і найогидніше — «зголосився». Це не просто безглуздя, це навіть не слово-паразит, скоріше, це слово-зрадник, бо воно паплюжить і ганьбить українську мову. Рясніють у пресі й інші шедеври: відволікатись (отвлекаться), заключення (заключение), відмітити (отметить), «дамба» замість «гребля».

 

Це примітивна, тупа, недоречна калька. Такого не повинно бути на сторінках поважної газети. Усе це вияв того, що автори до цього часу не позбулися впливу «общєпрінятого». Але не менш цікава і суто українська новація, яка теж зачастила: «відпомповувати».

 

Почалося з відпомповування рідини, тепер узялися відпомповувати гроші, а що далі? Відомо, «помпа» — це застаріла назва насоса. На сучасний лад це мало б звучати «віднасосювати», ефектно, правда ж, сучасно у порівнянні з «відпомповуванням»? Шановні редактори, будьте уважнішими, не допускайте засмічування нашої рідної, солов’їної мови, бо це ніщо інше, як наруга. Наша мова заслуговує на краще ставлення. Сподіваюсь на розуміння. 

 

Від редакції.

Шановний Іване Григоровичу, дуже вдячні за Вашу оцінку нашої газети, за Вашу любов до рідної мови. Ми завжди уважно ставимося до критики наших читачів, беремо її на замітку. Хотілося б лише зробити деякі зауваження. Академічний тлумачний словник української мови подає слово «зголоситися» як цілком українське, мало того — літературне, бо ним часто послуговувалися такі корифеї нашої літератури, як Іван Франко, Олесь Гончар, Микола Руденко, Олександр Олесь.

 

Щодо слова «дамба», то воно цілком співіснує в українській мові зі словом «гребля», що можна перевірити в будь-якому словнику, чи-то орфографічному, чи тлумачному. Так само, як і слова «насос» і «помпа» мирно співіснують, проте у словниках ви не знайдете дієслів «відпомповувати», як і, тим більше, «віднасосювати». Є дієслова «викачувати», «відкачувати».

 

Проте мова — це живий організм, який постійно змінюється, розвивається. Ще недавно ми не знали таких слів, як «смартфон» чи «ґаджет», але зараз ми звично використовуємо їх у повсякденному житті, тому що з розвитком науки, техніки з’являтимуться нові прилади, терміни, явища, а з ними — і нові слова.

Що ж до калькування слів із російської мови, то цим, мабуть, варто зайнятися академічним інституціям, які ви­вчають і розвивають нашу мову. А ми вже користуватимемося їхніми напрацюваннями. 

 

Іван ТАРАН

Ізюм, Харківська область