Майдан біля Кремля

Із будмайданчика — на Майдан!

Описане тут — аж ніяк не фантастика. У монолітному, здавалося б, російському суспільстві зріє потужна, але не видима нинішнім можновладцям протестна сила. Російська влада не вірить у московський Майдан — і має для цього принаймні два аргументи. Перший: політичний рейтинг режиму Володимира Путіна достатньо великий, аби у зародку придушити будь-які ростки протестів нечисленної когорти незгідних. Другий: ліберальні ідеї у нинішній Росії зазнали краху ще за часів дорогої нафти. Нині ж пропаганда звела «ліберастів» до числа вузького і маргінального прошарку.

Проте влада Росії врахувала не все. І сила, здатна підняти росіян на барикади, існує! «Протести проти недобросовісних забудовників Підмосков’я можуть перерости на московський Майдан, а організатори цих мітингів можуть стати його лідерами, — пише у «Фейсбуці» український політолог і блогер Михайло Красюк. І додає: — Всупереч думці прокремлівських соціологів, протесний електорат у Росії доволі значний і продовжує зростати». Та, на відміну від українських реалій, російські масові протести ґрунтуватимуться не на ідеях боротьби за демократію та права людей, а матимуть під собою значно приземленіші та прозаїчніші речі. «Це будуть проблеми, добре знайомі кожному міському жителю: безмір «ментів», побори чиновників, незаконна забудова», — каже Красюк.

Майбутній Майдан під стінами Кремля вже має своїх потенційних героїв. Одні з таких — голова Всеросійського товариства охорони пам’яток історії і культури Євген Сосєдов, голова Союзу екологічних експертних організацій Георгій Пархоменко, юрист Анна Іванова тощо. Діяльність цих структур та їхнiх лідерів усе детальніше висвітлюється у соціальних мережах та навіть ЗМІ. Саме так, до речі, починалася і українська Революція гідності.

Б’ють і активістів, і депутатів

...Уже багато місяців поспіль тривають протести у московському районі Теплий Стан проти спорудження там 18-поверхового готелю. На відкрите протистояння із владою мешканці виходять мало не щотижня — попри регулярні зіткнення з поліцією. Під час одного такого протесту правоохоронці побили місцевого депутата Михайла Громова, ще проти низки протестувальників були відкриті кримінальні справи, що завершилися арештами терміном від 7 до 12 діб.

У московському районі Раменки попри бажання місцевих мешканців споруджують багатосмугову автомагістраль. За проектом буцімто стоїть дочка Путіна Катерина Жукова. Під час протестів, у яких брав участь навіть депутат Держдуми, людей по-звірячому побили, а одна з активісток отримала удар ковшем екскаватора по голові. Місцевого депутата Марина Івлієву, яка активно бере участь у протестах, вже почали називати «агентом Держдепу». А це вже, якщо згадати українські події, є доволі яскравим сигналом, що пік загострення протистояння не за горами.

Політичного підтексту цій ситуації остаточно надає фігура пана Воробйова, якого вважають казначеєм єдиної «керівної і спрямовуючої» політичної партії у сучасній РФ — «Єдиної Росії». Його вважають перспективним «гвинтиком» нинішньої вертикалі влади у цій країні: спочатку Андрій Воробйов має стати віце-прем’єр-міністром, а після виборів — прем’єром!

Ситуація, вигідна Україні

За даними російських соціологів, 73% населення Москви і Підмосков’я найбільше хвилюють проблеми незаконних забудов. Це підтверджується активними протестами людей проти кожного такого випадку, а також блискавичною швидкістю, з якою мешканці столичного регіону реагують на черговий будівельний проект.

Тож, на думку експертів, боротьба з черговими нелегітимними висотками — це перший крок на шляху до Майдану. Спочатку соціально-економічного, а потім — повноправно політичного. Адже це закон будь-якого Майдану, бо велике завжди починається з малого.

На думку політологів, маленькі «майданчики», які нині один за одним вибухають у Підмосков’ї, перетворяться на масштабний протестний рух значно швидше, ніж можна прогнозувати. Вже ближче до вересня — після нелегітимних виборів у Держдуму — вогники народного протесту перекочують із Раменки, Красногорська і їм подібним до самого центру «білокам’яної».

«Майдан у Росії може бути реалізований тільки на особистих інтересах людей», — наголошує Михайло Красюк. І в центрі його стоятимуть нинішні лідери протестів: Сосєдов, Пархоменко та інші. І саме цих людей, за логікою, варто вважати українськими патріотами. Адже саме вони здатні розхитати, на перший погляд, непохитний мур російської «стабільності», яка є головним дестабілізуючим чинником нашої держави. Саме ця «стабільність» анексувала Крим, вбиває наших людей на Донбасі та де-факто нищить українську економіку.

Російський Майдан здатний повернути ситуацію в Росії до її первісного вигляду, а тому подібні ініціативи тамтешніх активістів, безумовно, заслуговують на підтримку. Співпраця з активістами російських протестів, які ще не навчилися вимовляти слово «Майдан», допоможе українцям вирішити нерозв’язані проблеми у нас та передасть сусідам безцінний досвід побудови громадянського суспільства. Лише після утвердження якого Москва зуміє покаятися за свої злочини та повернути незаконно загарбані території.

...Те, що на чолі російських скандальних новобудов стоїть Андрій Воробйов — людина з когорти самого Путіна, касир-казначей «Єдиної Росії» і майбутня друга людина у всій РФ, для розгортання протестного руху піде тільки на користь. Адже ця постать об’єднає розпорошені сили громадських активістів, які нині виходять під паркани новобудов, а завтра об’єднаються для нових, значно складніших, але вагоміших завдань.