Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Глиняних справ майстер Ярослав Чабанюк iз дружиною. («Рукотворів».)
У «Мистецькому арсеналі» у Києві пройшов другий Міжнародний фестиваль традиційних культур «ЕтноСвіт». Гаслом чотириденного, насиченого величезною кількістю подій фесту стало «Відкрий інших — пізнай себе!». Більше 250 учасників з України та світу представили традиції, ремесла, народні технології.
Яскрава концертна програма від фольклорних колективів iз різних країн; національні страви; лекції та майстер-класи, гарний настрій та приємне спілкування були забезпечені усім присутнім щодня. А була ще й «Травнева ніч» просто неба. Ніч традиційного танцю — нова традиція, яка набула швидкої популярності у багатьох країнах Європи. Це один iз найцікавіших культурних форматів, який збирає сучасних молодих музикантів, співаків, танцівників. Учасниками програми у Києві стали, зокрема, колективи «Занедбанці», «Орелі» і «Буття» з Києва, харківський «Муравський шлях», «Сільська музика» з Рівного, «Шавлего» (Тбілісі, Грузія), «Фольклорна школа Кіхну» (о. Кіхну, Естонія), грецьке товариство «Енотіта» (Україна — Греція), «Сєта» (Мінськ, Білорусь).
Спеціальна програма «Простір глини» познайомила відвідувачів з унікальним та універсальним природним матеріалом, на основі якого ми отримуємо інформацію про культурні та цивілізаційні пласти. Ті, хто працює з цим матеріалом, переконані: глина — це явище, матеріал, форма, історія, феномен і всесвіт — бо її втілення та прояви сягають безмежності: із давнього минулого і до безмежного майбутнього. У рамках фестивалю працювала археологічна виставка, історію використання глини на території України з VI тис. до н. е. до ХХ ст. н. е. Усі охочі відчули дотик цього природного матеріалу на Трипільській толоці.
Українські майстри упродовж чотирьох днів представляли розмаїття давніх ремесел: бондарі, що руками виготовляють дерев’яні діжі для вина та соління; гуцули, які з овечої вовни прядуть нитки і тчуть теплі ковдри — ліжники; писанкарі, які використовують способи фарбування яєць природними барвниками, виготовленими з рослин; майстри музичних інструментів, які шукають повалені блискавками дерева для виготовлення бандур та скрипок; майстри лозоплетіння, що плетуть з лози та спеціально викопаного на лісоповалі кореня сосни... Живу народну традицію демонстрували найкращі майстри з міст та глибоких сіл Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини, Полісся, Поділля, Гуцульщини і Криму.
А «Кодима-фест» презентував у «Мистецькому арсеналі» інтерактивне дійство «Весільний обряд села Шершенці Кодимського району». І запросив усіх відчути красу та глибину традиційної творчості Південного Поділля й інших культурних регіонів у перший місяць літа, на Трійцю, уже на просторах подільського села Івашків на Одещині.
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>