Сонце в цеберку!

«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). А знамените воно тому, що всі рідні і друзі пана Миколи не раз смакували чай iз цим сонячним нектаром і були не в змозі відмовитися від слоїчка «на самовивіз», як жартують усі посвячені в тему. Бажаючих на слоїчок все збільшується, але телевізійник від того тільки тішиться, каже, що кульбаб вродило — хоч греблю гати, вистачить на всіх. І хоч він запевнив, що і мені вже зарезервовано слоїчок бурштинової смакоти, я вирішила все ж таки приготувати власне варення — рецепт Миколи Канішевського простий, результат прекрасний, то чому б і не спробувати?

Бурштиновий «мед»

Мій результат красномовний, слушної нагоди йому й не потрібно. Зробила я 2,5 літра кульбабового варення. Спочатку думала, що запаслася, так би мовити, на зиму. Втім уже залишилося 1,5 літра, і це ще не межа. Бо смачно, відірватися під час дегустації від баночки майже неможливо.

Отож, щоб приготувати сонячний мед за рецептом Миколи Канішевського, треба насамперед прогулятися квітучою галявиною (бажано якнайдалі від трас) і назбирати суцвіття кульбаб — квіток разом iз чашолистками, але без стебла. Добре промити їх під проточною водою і відтиснути. А далі залити водою (на 1 кг квітів треба 5 склянок води) і проварити хвилин 15. Залишити на добу настоюватись, «киснути», як каже автор рецепта. «Все за правилами!» — додає він, але уточнює, що ці самі правила на кухні ми можемо змінювати на свій смак і уподобання, тобто кількість інгредієнтів може коливатися: любите солодке — додайте цукру «на око», хочете кислинку — давайте більше лимонів.

До речі, моя приятелька, допомагаючи в «дегустації» новозвареного варення, ділилася, що дуже смачно, коли додати до квіток кульбаби листя — або вишневого, або смородинового, або м’яти. Словом, скільки людей, стільки й смаків!

Але повернемося до «базового» рецепту. Коли узвар добряче настоїться, тобто коли весь смак квітів і приправ передасться рідині, ретельно проціджуємо узвар крізь сито (покладіть на нього марлю, якщо дірочки в ньому великі, щоб «мед» бев без рослинних домішок), вичавки відкидаємо, а до узвару додаємо два дрібно порізані лимони з цедрою і цукор (на моє око — приблизно 1,5 кг) і кілька разів (добре вдається, коли тричі) ставимо на повільний вогонь по хвилині кипіння до того моменту, коли відчуєте, що варення стає схожим на свіжий мед. Перед тим як розливати по баночках, додайте трішки віскі або коньячку. Це буде ваш консервант.

«Це варення гарно смакує до будь-якого сиру. Перевірено!» — резюмує Микола Канішевський. Тож будемо перевіряти.

Сонячна мрія

«Наша фірмова страва — це гарбузовий суп, — продовжує тему сонця у кулінарії Микола Канішевський. — Це перетерті з вершками супчики з будь-якими наповнювачами. Сонце в цеберку! Можуть бути гриби, мідії, рибка, будь-яке м’ясо або навіть дрібно нарізані сосиски. Готується все дуже швидко. Смачно і корисно. А гарбуз на зиму нарізаємо шматочками і зберігаємо в морозилці».

Коли от так щось вдається — нехай щось маленьке і зовсім не для слави, хочеться зробити більше. Успіхи в медоварінні і будівництві, що заполонило пана Миколу в останні роки, породили мрію про ресторан здорового харчування. «Хай це буде зовсім маленький заклад, можливо, збитковий. Але я мрію про створення собі такої забави. Думаю, що через пару років я цю мрію втілю в життя. Нині над цим думаю, напрацьовую ідеї і навіть у період безгрошів’я думаю, що втілю свою мрію в життя. Ось така інтрижка, — ділиться Микола Канішевський. — Поки це мрія, але я її обкладаю нині всілякими ідеями. Я багато подорожував, багато чого бачив і вважаю, що в період кризи потрібно не нюнькати, а створювати нове. От маю зовсім нестандартну ідею: ресторанчик здорового харчування. З алкоголю буде присутнє тільки вишукане вино. Не більше. Це для нас дивно, але у світі це модна течія. І я це зроблю. Рано чи пізно». З таким налаштуванням і мотивацією, звісно, можна і гори звернути!

Кульбабове вино

Мова спочатку — про улюблений для багатьох роман Рея Бредбері. Чудовий роман — мудрість, досвід, щирість і дитинність — ніби все зібралося в одному келиху. Але я навіть при повторному читанні не знайшла там рецепта задекларованого в заголовку вина. Але він існує! Мій свояк дядько Толік, віншуючи свою кохану дружину тітку Світлану, перед якою до того добряче провинився, назвавши її вік «підтоптаним», мало не всю енциклопедію процитував, який це корисний напій і в якому тонусі він тримає його Світлану, причому щоразу додаючи краси. Все може бути, не сперечаюся! Але до всіх цих «чеснот» напою додам свої «п’ять копійок»: медово смачно!

Дядько Толік уловлює той момент, коли кульбаби вже добре розквітли і їхнi пелюстки легко відокремлюються від квітколожа. Нариває якнайбільше пелюсток, викладає їх шарами у велику банку, кожен шар пересипає цукром (на трилітрову банку піде до двох кілограмів цукру) і притовкує товкачиком. Залишає на три дні, суміш за цей час осідає. Він досипає її аналогічно доверху. Заливає півлітрою окропу і знову залишає на дві доби. Далі проціджує, вичавки викидає, а в сироп додає сік лимона чи двох і подрібнену цедру, ще після двох діб — сік апельсина і 200 г родзинок. Накриває кришкою з газовивідною трубкою і ставить у темне місце для бродіння. Коли воно перебродить, нехай відстоїться ще три дні. А затим треба зняти молоде вино шлангом. На все треба більше місяця, до сорока днів, підсумовує дядько Толік і наголошує, що, якщо ви хочете відсвяткувати ювілей за келихом цілющого напою, врахуйте час на його приготування і беріться за справу заздалегідь.

Смачного! Не пропустіть часу власного медотвору!

КОРИСНО

Салати з зубчатого листя

Не лише квітами може тішити наші смаки весняний килим жовтогарячих сонечок. Листя кульбаби — не менш цінне за своїми властивостями, ніж суцвіття, а за деякими характеристиками — ще й корисніше. Якщо знати секрети природи, яка все продумала для людини до дрібниць, можна позбавитися хвороб і жити в гармонії духу та тіла. Весна — якраз час створювати таку гармонію в собі. Листя кульбаби, як і будь-яка відома нам їстівна зелень, добряче у цьому допоможе. Для салатів треба збирати молоденькі листочки кульбаб (квіти чи корінці) і перед приготуванням замочувати в підсоленій воді на півгодини, щоб позбавитися гіркоти. А далі — покришити і починати чаклувати.

Нікого не потрібно вчити, як чаклувати над салатами, бо салати — це те, де можна розгулятися своєю кулінарною фантазією на славу. Поєднуйте поєднуване, поєднуйте непоєднуване, поєднуйте все, що любите, — і з часом ви матимете свої коронні страви, якими тішитимете і себе, і рідних.

Ось, приміром, є у вас шпинат і листя кульбаби. Все, треба готувати салат! Вимочуйте по пучку листя кульбаби та шпинату, дрібніть його і знайте, що якщо заправите соком лимона, оливковою олією і жменькою горіхів — це вже і так буде дуже смачно! Але ж ви не зупиняйтеся і експериментуйте далі! Комусь дуже сподобається, коли до такої основи додати відварену і подрібнену курячу печінку. Комусь смакуватиме куряче філе, так само відварене і покришене кубиками. А комусь — коли в салаті будуть відварені й подрібнені яйця. Ще смачно буде з печерицями — точно знаю. Я полюбляю з відвареною морквою, мої — з підсмаженим беконом. Про твердий сир і персики навіть мовчу — так смачно, що пальчики оближеш.

Якщо хочеться квіткового салату — приготуйте огірково-кульбабовий. Треба 4 свіжі огірки, 3 столові ложки майонезу, пучок зеленої цибулі, кілька гілочок кропу, перець, сіль і жменя квітів кульбаби. Цибулю, кріп і огірки поріжте, заправте майонезом (або олією з лимонним соком), поперчіть і, якщо треба, посоліть. Розмішайте, викладіть у салатницю і притрусіть заздалегідь помитими і підсушеними пелюстками кульбаби. Страва на вигляд — неначе весняна галявина.