Три «Нобеля»

26.04.2016
Три «Нобеля»

Пам’ятники Нобелiвським лауреатам встановили в Харковi.

Біля входу до головного корпусу Харківського національного університету імені Василя Каразіна встановили погруддя одразу трьох лауреатів Нобелівської премії Іллі Мечникова, Лева Ландау і Саймона Кузнеця. Усі три пам’ятники було створено скульпторами Олександром Рідним та Анною Кузнецовою в одній стильовій манері, але з максимальним відтворенням індивідуального характеру кожного із вчених. «На вигляд наші лауреати трішечки диваки, — прокоментував свій художній задум пан Рідний. — Є в них якась артистичність. Але при цьому треба було, звичайно ж, додати їм і певного офіціозу, адже вони були не лише науковцями, а й організаторами. Тобто поєднували в собі багато різноманітних якостей. Ліпити їхні образи нам дуже сподобалося».

Як відомо, Ілля Мечников народився на Харківщині, тому здобував освіту спочатку у 2-й харківській гімназії, а потім на природничому факультеті університету, який закінчив у 1864 році. За словами історика Сергія Посохова, саме у рідній альма-матер біолог почав працювати над тими науковими темами, які й принесли йому згодом всесвітню славу. Престижну премію в галузі фізіології він отримав у тому числі й за свою фагоцитарну теорію імунітету.

Лев Ландау прибув до Харкова 1932 року й очолив в Українському фізико-технічному інституті теоретичний відділ, а через три роки став завідувачем кафедри загальної фізики в університеті. Премію вчений-новатор отримав «за піонерські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію».

Саймона Кузнеця пов’язує з Харковом навчання і робота знову ж таки у місцевому університеті, куди він приїхав у роки громадянської війни. Нобелівську премію вчений отримав в галузі економіки «за емпіричне обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що привело до нового, більш глибокого розуміння економічної і соціальної структури та процесу розвитку в цілому».

Проект спорудження трьох пам’ятників виявився досить затратним, тому ректорат ХНУ імені Василя Каразіна звернувся по допомогу до меценатів. «Для нас дуже важливо, що цією справою зацікавився член Наглядової ради, відомий бізнесмен Олександр Ярославський, — сказав ректор Віль Бакіров. — Він виділив серйозну суму — півмільйона гривень, і за його допомогою ми завершили ці роботи». До речі, цього року імена трьох нобелівських лауреатів завдяки «Закону про декомунізацію» було вшановано й у топонімічних назвах Харкова. У місті з’явилися провулок Іллі Мечникова, проспект Лева Ландау і вулиця Семена Кузнеця.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>