Біля входу до головного корпусу Харківського національного університету імені Василя Каразіна встановили погруддя одразу трьох лауреатів Нобелівської премії Іллі Мечникова, Лева Ландау і Саймона Кузнеця. Усі три пам’ятники було створено скульпторами Олександром Рідним та Анною Кузнецовою в одній стильовій манері, але з максимальним відтворенням індивідуального характеру кожного із вчених. «На вигляд наші лауреати трішечки диваки, — прокоментував свій художній задум пан Рідний. — Є в них якась артистичність. Але при цьому треба було, звичайно ж, додати їм і певного офіціозу, адже вони були не лише науковцями, а й організаторами. Тобто поєднували в собі багато різноманітних якостей. Ліпити їхні образи нам дуже сподобалося».
Як відомо, Ілля Мечников народився на Харківщині, тому здобував освіту спочатку у 2-й харківській гімназії, а потім на природничому факультеті університету, який закінчив у 1864 році. За словами історика Сергія Посохова, саме у рідній альма-матер біолог почав працювати над тими науковими темами, які й принесли йому згодом всесвітню славу. Престижну премію в галузі фізіології він отримав у тому числі й за свою фагоцитарну теорію імунітету.
Лев Ландау прибув до Харкова 1932 року й очолив в Українському фізико-технічному інституті теоретичний відділ, а через три роки став завідувачем кафедри загальної фізики в університеті. Премію вчений-новатор отримав «за піонерські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію».
Саймона Кузнеця пов’язує з Харковом навчання і робота знову ж таки у місцевому університеті, куди він приїхав у роки громадянської війни. Нобелівську премію вчений отримав в галузі економіки «за емпіричне обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що привело до нового, більш глибокого розуміння економічної і соціальної структури та процесу розвитку в цілому».
Проект спорудження трьох пам’ятників виявився досить затратним, тому ректорат ХНУ імені Василя Каразіна звернувся по допомогу до меценатів. «Для нас дуже важливо, що цією справою зацікавився член Наглядової ради, відомий бізнесмен Олександр Ярославський, — сказав ректор Віль Бакіров. — Він виділив серйозну суму — півмільйона гривень, і за його допомогою ми завершили ці роботи». До речі, цього року імена трьох нобелівських лауреатів завдяки «Закону про декомунізацію» було вшановано й у топонімічних назвах Харкова. У місті з’явилися провулок Іллі Мечникова, проспект Лева Ландау і вулиця Семена Кузнеця.