На хвилях патріотизму

Не стихають дискусії та суперечки щодо теми квотування української музики на радіо та «закону Кириленка», який став уже одiозним, за яким в ефірі радіостанції повинно лунати не менш як 37,5% україномовних пісень від загального обсягу. Молоді україномовні артисти і гурти видихнули з полегшенням, адже тепер, нарешті, їм випаде шанс потрапити на широкі хвилі та просто бути почутими. Підтримали ініціативу міністра культури й ешелон уже досвідчених артистів, які переконані, що ситуація в культурному просторі України плачевна, вітчизняну музику просто дискримінують, і на підтримку запровадження квоти створили петицію, зібравши більш як 200 підписів.

«За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою в українському радіоефірі — менш як 5%, тим часом як частка пісень російською мовою — увосьмеро більша, — наголосили у зверненні артисти. — Український слухач позбавлений можливості слухати українські пісні, а україномовні автори та виконавці — донести свою творчість до слухача. Це є очевидною дискримінацією україномовних громадян».

Артисти переконані, що ухвалення такого законопроекту є вкрай необхідним та цілком відповідає європейській практиці. Наприклад, квота для пісень державною мовою є в Польщі (33%), Франції (35%), Португалії (25-60%), Канаді тощо. «Якщо ми хочемо своїх світових зірок, треба, щоб вони звучали в наших українських ефірах. Зараз, як ніколи, є суспільний запит на україномовну музику, і найбільш активна частина нашого суспільства налаштована достатньо войовничо. Тому якщо не буде прийнято закону, якщо за його невиконання не будуть позбавляти ліцензій, то ми дочекаємося того, що за це будуть позбавляти голів — тих програмних директорів, власників радіогруп, які знають тільки, як заробляти гроші, і не хочуть нічого зробити на користь Української держави», — заявив лідер гурту Mad Heads Вадим Красноокий.

Питання квот буквально розділило лави українських артистів на «за» і «проти», що, у свою чергу, призвело до поляризації артистів між собою та їхніми слухачами. Самі представники шоу-бізнесу намагаються розібратись у цьому питанні і переконати інших у своїй точці зору. Так, за словами представників артистичного ешелону «за», квота для пісень українською мовою має бути однаковою для всіх — це зробить закон ефективним та стимулюватиме в Україні розвиток усіх жанрів музики. Натомість представники «проти» переконані, що таке поголовне квотування всіх FM-станцій призведе до того, що більшість із них припинить своє існування.

«Те, що пропонує Кириленко — це популізм, — заявив продюсер та аранжувальник Вадим Лисиця. — З тієї причини, що тупе квотування на всіх станціях 37,5% україномовної музики призведе до того, що відсотків 70 найпопулярніших FM-станцій в Україні просто закриються або будуть змушені поміняти формат і перетворяться в одну і ту саму FM-станцію з одним і тим самим плей-листом». Він пояснив, що квотування необхідне, але до кожної радіостанції потрібно підходити індивідуально і розглядати їх диференційовано, адже є станції, формат яких просто не дозволяє виконувати умови квотування: «Припустимо, візьмемо Радіо «Мелодія». Там старі радянські хіти, які вже у нас в крові у всіх, там неможливо забезпечити 37,5% україномовного продукту. Формат не дозволяє, станція закривається. «Русское радио» — те ж саме. «Хіт-FM» — те ж саме».

Телеведучий Сергій Притула також заявив, що квотування не враховує відмінності у форматах, жанрах, стилях FM-радіостанцій і всіх «чеше під одну гребінку». «Якщо у форматі радіостанції «Наше Радіо» я ще уявляю, як дотриматися цих квот, то як це зробити у форматі Kiss FM чи Radio Roks без втрати радіостанцією більшості своїх слухачів — я не розумію!»

В ешелоні «проти» поголівного квотування наголошують, що справа, швидше, не в мові, а в якості продукту. Якщо виконавці створюватимуть талановиту цікаву музику, то і проблем не буде, в іншому разі — радіо втратить своїх слухачів. «Допоки наші виконавці не будуть видавати «на-гора» якісну музику, слухач перемикатиме з хвилі на хвилю, шукаючи приємні для свого вуха треки! Квота для радіо не стає автоматичною квотою слухача», — наголосив Притула.

Загалом, до міністра культури Кириленка озвучено кілька наполегливих порад. Зокрема, стосовно того, що розвивати україномовну музику слід хоча б для того, аби підтримати, дотувати і фінансувати українські фестивалі, чого зроблено не було. «За два роки діяльності Кириленка міністерсво не профінансувало жодного українського фестивалю, жодного концерту українського виконавця та національно колективу, такого не було за каденції навіть команди «стоматолога» та його батька», — заявив генеральний директор НПМ «Україна» Роман Недзельський.

Наразі законопроект перебуває у Комітеті з питань свободи слова, де, за словами консультанта Анни Камуз, ведуться роботи над поправками.