Сумні реалії Люботинського полігона. (із сайта yandex.ua.)
Люботинський полігон виник на місці стихійного смітника майже півстоліття тому. Містяни, не маючи впорядкованого звалища, роками скидали ТПВ до глибокого яру, розташованого неподалік від житлової зони. Згодом сюди почали звозити промислові відходи ще й харківські підприємства. У результаті типовий міський смітник розрісся майже на 13 гектарів. «Сьогодні звалище розмiщується за менш ніж 300 метрів від житлових будинків. До трикілометрової зони потрапляють три зарибленi ставки, — каже місцева жителька Марина Зайцева. — Щодня сюди заїжджає до восьми сміттєвозів, причому не завжди з твердими відходами. Минулого літа, наприклад, тут скинули причеп дохлих курей. Виявилося, що вони загинули від сальмонельозу. Довелося писати звернення і їх утилізували».
Містяни також скаржаться на постійні підпали, через які у хатах не встигає вивітрюватися запах горілого пластику. Вони підозрюють, що пляшки в такий спосіб утилізують спеціально, аби змусити люботинців погодитися на будівництво запропонованого Харківською облдержадміністрацією комплексу з управління ТПВ.
До речі, це вже другий проект, який місцеві жителі прийняли в штики. Перший планувала тут реалізувати ще команда Михайла Добкіна, але наразилася на рішучий спротив. Тоді люботинцям не сподобалося, що на місці їхнього звалища хотіли звести міжрайонний полігон. Позаминулого року вже теперішні обласні чиновники презентували у місті новий, суто «люботинський» проект, але й до нього у містян виникло чимало претензій. Аби врахувати зауваження громади, документ відправили на доопрацювання. «Ми перенесли утримуючі насипи на 500 метрів вище, хоча за нормами достатньо і 300, — каже директор обласного Департаменту капітального будівництва Сергій Ткачук. — Врахували також усі прохання щодо техніки, яка потрібна для роботи комплексу. Минулого року цей проект був ретельно допрацьований і пройшов повторну комплексну експертизу. Після цього ми провели тендер, за результатами якого декларацію про початок будівництва отримала компанія «Ековтор». На сьогодні вже отримано фінансування від Міністерства екології. Йдеться про 30 мільйонів гривень. Підрядник уже почав роботу».
Звинувачення групи противників цього проекту в тому, що облдержадміністрація не отримала всіх дозвільних документів, чиновник рішуче відкидає. Мовляв,приходьте, ми вам усе покажемо. «Зараз там уже наводять порядок, щоб провести рекультивацію старого сміття, — каже заступник голови ХОДА Євген Шахненко. — Лише після цього почнеться будівництво комплексу. Там нині справжнє лихо, людям просто неможливо жити».
Кілька десятиліть поспіль Люботинським полігоном «управляли» в досить архаїчний спосіб. Тобто зі сміттєвих кучугурів ретельно вибирали брухт, папір, скло та інші відходи, на переробці яких можна заробити кошти. А решту просто спалювали і присипали ґрунтом. Саме тому навколо й досі стоїть запах диму і гниття.
Переможець проведеного тендеру компанія «Ековтор» запропонувала місту кардинально новий спосіб управління твердими побутовими відходами. Йдеться про будівництво комплексу, що працюватиме на оригінальній технології біоремедіації, яку розробила і запатентувала саме ця фірма. Аналогічний проект уже був реалізований харків’янами у польському місті Гданську. Після рекультивації сміттєзвалища там збудували сучасний стадіон, що приймав футбольний чемпіонат «Євро-2012». «Запропонована нами технологія передбачає утилізацію нерентабельної частини відходів, а також перетворення сміття на товарну продукцію, — каже заступник директора з економіки і фінансів компанії «Ековтор» Дмитро Горбенко. — Усе наявне сміття ми розділяємо на органічне та неорганічне. Органічне будемо обробляти спеціальним розчином, що є каталізатором бактерій, які живуть на полігоні. Завдяки цьому гниття відходів відбувається швидше, у результаті чого ми отримуємо гумус, що може використовуватися і як добриво, і як сировина для ландшафтного дизайну. Рекультивація, проведена в такий спосіб, дозволяє на вивільненій від сміття території влаштувати навіть зону відпочинку».
Дана технологія до семи разів подовжить термін використання старого полігона. Причому він значно скоротиться у розмірах — замість теперішніх 13 гектарів новий комплекс займатиме усього 5. Перші результати після проведення біоремедіації містяни могли б побачити вже через 3-4 тижні, бо зникне неприємний специфічний запах сміття, а також територію комплексу покинуть комахи, гризуни і птахи. Повне очищення території відбудеться вже через 4-5 місяців після обробки. Розробники технології також запевняють, що біоремедіація прибирає парникові гази, прискорює деструкцію органічної складової ТПВ, очищає дренажні води.
Страх люботинців перед невідомими мікроорганізмами, через які, за даними місцевих інформаторів, у Люботині може початися епідемія, спробував розвіяти знову ж таки Дмитро Горбенко. «Для виготовлення розчину ми використовуємо винятково ті бактерії, що живуть на полігоні, — сказав він. — Ми сюди не будемо привозити жодних чужорідних організмів. Наша технологія не передбачає також використання хімічних речовин, тому про зараження навколишнього середовища не може йтися».
Бояться люботинці і того, що робота комбінату негативно вплине на водні ресурси міста. Але дані страхи розвіяли науковці. «Ми дослідили глибину залягання ґрунтових вод, стан яких у межах цього проекту буде постійно контролюватися працівниками комплексу, — повідомив директор проектної організації ВАТ «Український центр фітотехнологій» Олександр Кислиця. — Наші результати показали, що за межами території, відведеної для компостування оброблених розчином відходів, жодних негативних впливів не відбувається. А про відстань 500 метрів від будинків і говорити не доводиться».
Люботин став другим містом у Харківській області, де критично переповнений полігон ТПВ спробували впорядкувати за технологією, запропонованою компанією «Ековтор». Наразі завершується будівництво аналогічного комплексу у Богодухові. Міський голова Люботина Леонід Лазуренко каже, що групу небайдужих до екології містян уже возили для ознайомлення на той об’єкт і вони залишилися цілком задоволені. Ще б пак, замість смердючого і вщент переповненого звалища там уже з’явився досить цивілізований комплекс, де незабаром отримають роботу більше сотні робітників. Що заважає люботинцям піти аналогічним шляхом, мер може тiльки здогадуватися. За його припущенням, громаду налаштовує проти будівництва особа, яка програла на виборах, але ця війна аж ніяк не принесе користі місту. «До того, як обійняти цю посаду, я тривалий час був депутатом обласної ради, — каже пан Лазуренко, — тому добре знаю, яка величезна черга стоїть на отримання цього проекту. Нам просто дуже пощастило. Але якщо громада й далі вставлятиме палицi в колеса, його реалізують в іншому місті. І з чим залишимося ми? Сміття саме по собі нікуди не зникне».
За словами мера, вимоги активістів знайти для полігона якусь іншу територію, не витримують критики, оскільки вільної землі такого масштабу в районі просто немає. Кивають також на потужності сміттєспалювального заводу, збудованого Південною залізницею, але той не вирішує комплексно проблему з наявним об’ємом накопиченого сміття. Результати ж діяльності переможця тендера міського голову радують уже зараз. «Ще два роки тому в нас у місті працював усього лише один автомобіль для вивезення сміття, а сьогодні їх уже кілька, — каже він. — Наразі нам пропонують нові сміттєвози і контейнери для збору відходів, тому ми обов’язково братимемо участь у цьому проекті. Доводжу до відома активістів — у міста сьогодні немає коштів навіть на те, аби просто обгородити старий полігон, а про якісь більш серйозні роботи не варто навіть мріяти».
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
«Зелене світло» масштабній просвітницькій акції у Вінниці — Європейському тижню сталої енергетики — дали представники місцевої влади, зокрема голова Вінницької ОДА Валерій Коровій та в. о. вінницького міського голови Сергій Моргунов. >>
