Увесь вкритий зеленню!
Де в чому розповідь Віталія мені перегукувалася з мультфільмом «Мадагаскар» — багато звірів, подорожі й безкінечні пригоди. Країна баобабів заворожує своїми казковими пейзажами і «звірячими» ніжностями: ручні лемури, примхливі хамелеони, змії, безліч птахів, комах, павуків і метеликів. І місцеві смакоти! Про фрукти слухала б і слухала. Утім письменник про них багато говорив: ананаси — як мед і за розмірами — як дві голови; дуже солодкі й неймовірно смачні лічі (ніколи раніше не чула про них, але тепер знатиму, що це — вибух найсолодших соків у маленькому шматочку червоного плода в пуп’янки, який трохи нагадує нашу сливу), манго, гуава, полуниця, банани. Банани смажать, запікають, додають до різноманітних салатiв, м’ясних страв і десертiв. Смажений ананас — дуже ніжний, ароматний, iз красивим природним «візерунком». Як не крути, природа — найкращий кулінар. Як один iз варіантів «медовиків» (у даному випадку — солодких, як мед, десертів) Віталій пропонує фруктовий десерт по-мадагаскарськи: запечені на грилю банани та кільця ананасів, прикрашені шматочками хурми. І все — у певному сенсі ви вже побували на далекому острові.
Рис усюди проріс!
Рис — головний інгредієнт місцевої кухні. Він має багато сортів, з нього готують усе, починаючи з власне рису, різноманітних гарнірів і закінчуючи солодкими паляничками.
Думаю, нам цілком під силу приготувати Насі горенг (перекладається приблизно рис підсмажений), щоб ще більше відчути пікантність та екзотику далекого острова в океані. Кухня ж легко долає кордони! Отож для його приготування потрібен тайський рис. Нема — можна взяти басматі — письменник, що любить подорожувати, переконує, що смачно як з одним, так і з іншим. На 300 г рису потрібно: куряча грудка, цибулина, морквина, помідор, 2 яйця, 2 зубчики часнику, по 40 г олії (бажано оливкової), соєвого соусу та соусу «Чiлі» за смаком.
Рис потрібно попередньо відварити й охолодити. Курячу грудку помити, висушити і порізати на невеликі кубики. Так само порізати помідор i моркву, цибулю — півкільцями, часничок — подрібнити. У сотейник налити олії і підсмажити на ній цибулю та часник. Далі додати моркву, злегка її обсмажити, а затим покласти в сотейник підготовлену курячу грудку. Помішуючи, додати соус «Чілі», через кілька хвилин — і соєвий соус. Залишилося два прості кроки: вбити яйця і все перемішати, а через хвилини три додати рис і також добре перемішати. П’ять хвилин на повільному вогні — і все, ваш рис готовий. Прикрашайте зеленню і занурюйтеся в заокеанський смак!
А ще просто готується курка, запечена в духовці, під соусом — також характерна страва мадагаскарської кухні. Курку миємо, ріжемо на порційні шматочки й обсмажуємо на олії до рум’яної шкірочки (олії треба півсклянки, не менше). М’ясо витягуємо, а на пательню кладемо подрібнені дві цибулини і по стручку червоного та зеленого перцю. Далі — 800 г порізаних на невеликі шматочки помідорів, півтори чайні ложки солі, півчайної ложки чорного перцю та чайну ложку цукру. Нехай соус кілька хвилин прокипить, потім покладіть у нього шматочки м’яса. Поставити в духовку на годину, а наприкінці зняти кришку і тримати в духовці ще 15 хвилин.
Не корова і не зебра
Віталій розповів, що на березі океану можна побачити зебу, які вільно розгулюють, де їм заманеться. Повільні та пишні тварини з рогами і всіма іншими «атрибутами» наших корів, але «на додачу» ще й з горбами. Місцеве населення шанує цих тварин, але, на відміну від Індії, активно споживає. Зебу дають місцевому населенню молоко і є головним джерелом м’яса. Воно трохи жорстке, тому вимагає довгої теплової обробки, але дуже смачне й соковите. Ми не маємо під рукою саме такого м’яса, але маємо «адаптований» під нас малайзійський рецепт яловичини під соусом — дуже популярний як у місцевiй кухні, так — причому вже давно — і в нас. Отож, на півкілограма яловичої вирізки приготуйте шматочок (20 г) імбиру, 300 г картоплі, 2 зубчики часнику, 2 столові ложки оливкової олії, 3 стручки солодкого перцю, по столовій ложці кукурудзяного борошна і томатної пасти, сіль і перець за смаком.
М’ясо порізати на невеличкі шматочки і викласти в глибоку пательню. Присипати подрібненими часником та імбиром, збризнути оливковою олією. Готувати 5 хвилин, долити дві склянки води і тушкувати під кришкою 20 хвилин. Далі почистити картоплю і нарізати кубиками, перець — тонкими смужками. Додати до м’яса і продовжувати тушкувати, періодично помішуючи.
Окремо змішати кукурудзяне борошно з невеликою кількістю води і томатною пастою, додати до м’яса. Тушкувати ще 20 хвилин. Подавати гарячим, прикрасивши розмарином. Гарнір, як ви вже здогадалися, — рис. І все це дуже смачно!
Банановий салат
Ми також готуємо салати з бананами, але саме цей — по-мадагаскарськи, з... м’ясом. Треба відварити 200 г яловичини і 4 яйця і порізати кубиками. Додати так само порізаний на кубики банан, відтиснути сік половини лимона і заправити майонезом. Ще треба зелень, яка знайдеться — на екзотичному острові її вдосталь, тому вона щедро додається всюди. Щоправда, варто знати, що банани є різних видів. Імовірно, на Мадагаскарі у такий салат кладуть не солодкі плоди.
На острові всюди продають круасани — вплив французької кухні, але всім це дуже до вподоби. І ще багато кави, в якій так само багато згущеного молока. Ще більше фруктів — їх барвистість формує відчуття свята й надовго залишає враження вічного літа. Його можна «моделювати» собі, коли захочете, впевнений письменник Віталій Пригорницький. Людина, яка побувала в Шрі-Ланці, Замбії, Португалії, Туреччині, Вірменії, Білорусі, Грузії, на Мадагаскарі й не тільки, впевнена, що наша земля неповторна, прекрасна й життєдайна, бо її поля — безмежні й чарівні, її люди — сильні духом і красиві душею й тілом, страви — цілющі й вишукані.
«Люблю такі поля — і щедрі, й ситі,// В них є незламна, непохитна сила...// Я маю честь на Україні жити, // Таким, як я, насправді пощастило!» Віталій Пригорницький упевнений, що в цьому з ним усі погодяться. Але великий світ — для всіх, письменник бажає насолоджуватися кожною можливістю пізнати його. Через смак — одна з таких можливостей.
Смачного!