Вимираюче село Букатинка Чернівецького району завдяки художнику Олексію Альошкіну поволі перетворюється у масштабний музей. Таким його роблять численні розписи на покинутих хатах.
Це десь там далеко, в іншому вимірі, іншій реальності, недосяжному великому місті розписи на стінах будинків набувають вірусного ефекту, де у більшості випадків саме так не тільки самовиявляються аматори, а й висловлюється соціальний протест, привертається увага до політичної сатири тощо. А тут, у подільській глибинці, де село Букатинка поволі пустіє, розмальовані хати — це спосіб кольорами оживити затухаючі барви життя.
До Букатинки митець переїхав 36 років тому. Саме тоді він і розписав стіни власного будинку. Потім — місцеву школу. Однак із часом розписи в класах заклеїли шпалерами. У селі попервах до Альошкіна ставились як до дивака. Але згодом ті, хто покидав рідне село, почали переписувати на нього свої домівки, аби він їх перетворював на музейні експонати. Сьогодні художник розписав уже декілька десятків будинків. Декотрі з них стали деталізованою демонстрацією побуту подолян — там зберігаються ляльки-мотанки, етнічні музичні інструменти й вишиванки. Сім’я художника проводить для туристів екскурсії.
Милують око етнографічні орнаменти на стiнах будинкiв, де ще є й постатi гордовитих образiв героїв міфів та легенд. Окрім того, майстер Альошкін створив цикл скульптур із каменю, котрі також розставлені по селу.