Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Михайло Білас. Гобелен «Бойківська Мадонна». (з сайта maydan.drohobych.net.)
У Трускавці попрощалися з 92-річним Михайлом Біласом — неперевершеним майстром гобеленів. Народився він у селі Креховичі на Станіславщині (нині — Івано-Франківська область). Згодом батька хлопця — лісничого в третьому поколінні — перевели у село Медвежа поблизу Дрогобича. Закінчивши Дрогобицьку гімназію, юнак вступив до Львівського художнього училища імені Труша — відразу на другий курс. У 29 років став студентом відділення художнього текстилю Львівського інституту ужиткової і декоративної майстерності (нині Львівська Академія мистецтв). Завершив навчання у 1959-му вже з почесним званням «Народний художник України», яке отримав iще чотирма роками раніше.
Михайло Білас обіймав посади старшого і головного художника-модельєра будинків моделей у Львові, Харкові, Києві (1959—1973) . До Спілки художників України його прийняли ще 1967-го. Він автор експозиції давнього періоду Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття у Коломиї, створеної на початку 70-х. У творчому доробку майстра — гобелени, килими, міні-гобелени, вишиті килимки, серветки, ляльки. У різних техніках ткацького мистецтва Михайло Білас створив неповторні художні роботи, справжні шедеври. Понад півстоліття митець мешкав і творив у Трускавці. У 1992-му там відкрито музей творів Михайла Біласа, перший і єдиний такого роду прижиттєвий музей. Майстер був учасником виставок у Києві та Львові, його роботи показували у Канаді, США, колишній Югославії, Бельгії, Франції, Німеччині.
Понад три десятки творінь митця можна побачити у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Коломиї, декілька робіт є у фондовій колекції Дрогобицького музею «Дрогобиччина».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>