Восьмий рік Президента
Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І >>
Розквiтнуть мiста-сади
21.01.2016
Розповідь ученого, який бачив майбутнє. «Свідомо» продовжує публікувати історії Олександра Харченка — фізика-ядерника, який стверджує, що на минуле Різдво, 7 січня, зміг порушити закон збереження імпульсу і на кілька годин потрапив в Україну 2028 року. На інтерактивному екрані вуличного лайт-боксу, що працює як громадська бібліотека, Олександр Іванович прочитав багато інформації про те, як живуть українці, і вирішив поділитися побаченим iз нашою редакцією. Перевіривши вченого на детекторі брехні, передаємо його слова вам. У минулому номері ми писали, якою Олександр Харченко побачив країну майбутнього. Зараз публікуємо його розповідь про те, як українці навчилися вибирати собі хорошу владу.
Вiдставка Гетьмана онлайн
— Наскільки я зрозумів, головна ідея не в тому, як вибирати, а як... виганяти. Кожного чиновника можна вигнати в будь-який момент.
— Як саме?
— Кожен громадянин через домашній комп’ютер підключений до системи «Вибори». Вона діє так само, як нинішні «клієнт-банк». Відкриваєш сайт, вводиш пароль — і в будь-який момент можеш проголосувати за відставку будь-якого чиновника: Президента (він у них Гетьманом називається), парламентарія, мера, депутата міськради, навіть судді або дільничного. Так-так, у них суддів, прокурорів і дільничних вибирають. Але кандидатом може стати не кожен — тільки випускник відповідної академії. Дільничний, як я зрозумів, узагалі найкрутiший хлопець «на районі» — у тих самих містах-садах, про які я минулого разу розповідав. У нього висока зарплата, форма, як у пілота, ще й телефон золотого кольору з гербом міста. Цей телефон і є символом влади.
— Почекайте. Я можу з домашнього комп’ютера проголосувати за відставку Президента. Тобто Гетьмана. І що?
— Для кожного чиновника є критичний рівень недовіри. Президенту «кінець», коли він досягає 75%, а дільничний iде, якщо ним незадоволені 25% виборців. Дільничний — людина, яку всі знають. Вважається, що працювати він повинен так, щоб його відставку підтримували не більше п’яти тисяч чоловік у стандартному містечку на 30 тисяч жителів. Історії про дільничних мене найбільше вразили. У нього, наприклад, немає зброї. А в кожній родині є. Тому, щоб працювати, він повинен завоювати авторитет.
— Там дозволили вільно носити зброю?
— Не всім, і не носити. Просто всіх чоловікiв від 21 до 50 років вважають захисниками країни. Це дуже почесний статус. Щороку вони проходять тритижневі збори, більшість чоловіків чекають їх. Це як зараз екстремальний туризм. Живуть у наметах, навчаються методів партизанської війни. І кожен має іменний карабін, який зберігає вдома в сейфі. Це, до речі, один iз бар’єрів для узурпації влади урядом. Уявіть собі: все чоловіче населення — з рушницями, ще й об’єднано в загони за зразком УПА! Ніякий Гетьман не наважиться стати тираном. У Межигiр’ї, до речі, з цього приводу встановлено пам’ятний знак. З цитатою Влодзимежа Счисловського: «Кожен тиран повинен знати розмір власної шиї».
— Серйозно? А чому в Межигір’ї?
— Я не буду про це розповідати.
На владу витрачати 3% бюджету
— Добре. Як ще в майбутньому українці тримають владу за горло?
— Насправді більшість повноважень влади та гроші платників податків передані вниз — в ці самі міста-сади. Люди вибирають там мера, п’ять депутатів, суддю, прокурора і дільничного. Усі витрати містечка можна побачити на будь-якому вуличному лайт-боксі. Якщо посадовця ловлять на корупції, покарання — громадські роботи і довічна заборона займатися державною діяльністю. А ще, починаючи від керівника державного агентства або міністерства, чиновник і вся його родина позбавлені права займатися бізнесом. Ні дружині, ні дітям не можна мати ніяких фірм або акцій. Тільки майно і гроші. Все це повинно бути вказано у відкритому реєстрі в інтернеті. Заходиш на сайт і дивишся, скільки грошей на рахунку сім’ї Гетьмана або міністра фінансів. Які машини чи будинки в нього з’явилися і які були продані. Кому, за які гроші. Вищі посадові особи — як під мікроскопом. Плюс — за ними стежить спеціальна служба при Центральній виборчій комісії. Якщо бізнесмен вирішив балотуватися, він повинен продати бізнес. Служба перевіряє, чи дійсно він це зробив, щоб не як зараз — усе переписано на помічників. Свої гроші чиновник повинен покласти на депозит у державний «Банк розвитку». На весь час, поки займає посаду. У гривнях. Тому чиновники зацікавлені в тому, щоб гривня була твердою і ціни не зростали. Ще для чиновників існує презумпція винуватості. Вони зобов’язані доводити легальність придбання майна або отримання грошей. Хорошим тоном вважається, коли людина йде з поста з тим же рахунком у банку і з тією ж нерухомістю, з якими прийшов на посаду.
— А в цій країні взагалі є охочі бути міністрами? Або на вулицях ловлять і силою змушують йти в уряд?
— У гетьманат. Величезний конкурс на кожне місце. Відкритий. Як я вже говорив, рекрутингові агентства мають право підбирати посадових осіб по всьому світу. Громадянами України обов’язково повинні бути Гетьман, парламентарії, міністр оборони і члени Центрвиборчкому. А так в уряді є i американці, і британці, фін, китаєць, латиш і росіянин. Робота дуже почесна, з високою зарплатою. При цьому державних службовців мало. І Конституція забороняє витрачати на владу більш як 3% бюджету. Немає жодних пільг, автопарків або дач. Міністру платять зарплату, він сам купує собі машину. Або користується метро. Гетьман і міністри відповідають за геополітику, оборону і дотримання законів. За Центральною Радою — затвердження законів. Усе інше вирішується в містах-садах. Локальні питання вирішують голосуванням — на міському референдумі. Через ту ж встановлену вдома систему «Вибори».
Більше читайте тут: http://www.telegraf.in.ua/around/around-articles/2013/06/07/chinovniki-ne-budut-biznesmenami_10029918.html
