ЗаПОРОШЕНі сажею готові до бунту

«Якась напасть на наше місто, — бідкаються мешканці райцентру Гайсин, — то ледве добились, щоб вантажівки об’їжджали місто, а не добивали й не забруднювали вулиці, то роками з водою ніяк не вирішувались проблеми, а тепер не можна відмитись від сажі, що нею вкриває місто місцевий цукровий завод. У місті смердить якимись мишаками. Аж гидко».

Відмитись, іще раз перепрати вивішену в дворі білизну — то було б півбіди, якби молоді мами маленьких дітей не нарікали, що після прогулянок містом під час роботи цукрозаводу діти починають хворіти, здебільшого на кон’юнктивіти.

Гайсинський цукровий завод належить ТОВ «Зоря Поділля», яке є складовою аграрного холдингу «Укрпромінвест — АГРО», що належить родині Президента Петра Порошенка. З початку нинішнього сезону цукроваріння — середини вересня — мешканці, стиснувши зуби, ще якось терпіли брудні й всепроникаючі викиди підприємства, але через той чорний дим з дрібною крупою, що почав виходить із труби котельні заводу в грудні, терпець уривається.

Прокоментувати «УМ», а головне, дати зрозуміти, що буде далі й чи є бодай якийсь план дій у керівництва концерну, аби відвести гіпотетичну загрозу здоров’ю людей, заступник гендиректора зі співпраці з державними органами й зв’язками з громадськістю концерну «Укрпромінвест — АГРО» Олексій Шульга відмовився, мовляв, директор цукрозаводу знає більше. Його почути також не вдалось. Декілька днів поспіль за вказаними на їхньому сайті телефонами слухавку ніхто не бере. 

Зрозуміло, що начальство взагалі нічого нікому не збирається пояснювати. Лише дещо повідомив заступник міського голови Гайсина Володимир Бабій: «Керівник заводу розповідав, що вони закупили вугілля, яке для них не підходить, тому такий ефект. Недавно в них була якась аварія, вони її ліквідували. А фільтри у них стоять, тільки їх треба міняти. Обіцяли, що поміняють по мірі можливості. Але в усному порядку. І коли це зроблять, не сказали». 

Однак представників Гайсинської міської ради з перевіркою навіть на поріг заводу не пустили — немає дозволу Кабміну. От тобі й децентралізація зі збільшенням повноважень місцевих самоврядних органів.

«Поки що ми лише з’ясували, що на заводі використовують неякісне вугілля, яке повністю не перегорає. Воно перетворюється на чорну крупу, схожу на цукор, — пояснив спеціаліст із питань благоустрою та санітарії Гайсинської міськради Сергій Канишин. — Заводські люди анонімно кажуть — є проект на встановлення фільтрів на труби, що буде затримувати сажу. Але ніхто не хоче братися, бо це коштує 10 мільйонів гривень».

У попередні роки викиди сажі також траплялися. Тоді підприємство самотужки відмивало місто від неї. А дороги — від грязюки, що її навозили з полів вантажівки з буряками. Нині гайсинчани задихаються від кіптяви, на розбитих асфальтових дорогах — місиво, а керівництво підприємства на звернення місцевої влади не реагує.

Не чують мешканців Гайсина і в області. На всі звернення міськрада отримує стандартні відписки: немає грошей.

В обласній екологічній інспекції підтвердили, що цукровий  завод не перевіряли і не перевірятимуть найближчим часом.  

«Ми подавали запит на Київ, але у перевірці нам відмовили. 2015 року дане підприємство у планах перевірки не стояло. А поза планом ми можемо перевіряти лише з дозволу Кабміну або за заявою громадян. У нашу інспекцію такі заяви не надходили», — повідомив перший заступник начальника Держекоінспекції Ігор Осадчук.

Тож зараз гайсинчани зайвий раз на вулицю без особливої потреби намагаються не виходити. Двірникам сажу в дворах багатоповерхівок доводиться змітати по декілька разів на день. Безпосередньо біля заводу її вантажать на причепи. Загалом настрій у місцевих мешканців бунтівний.

«Якщо вони нас не слухають, то люди терпіти не будуть. Перекриють в’їзд-виїзд із заводу й усе. Тоді знайдуться і гроші, і можливості, — каже Сергій Канишин. — Керівники заводу відчувають свою безкарність, бо їх покриває Президент».

P.S. За даними «FORBES Україна», у 2014 році дві вінницькі цукроварні холдингу — Гайсинська та Крижопільська — виробляли 11% від усього українського цукру.