Мрії «під ялинку»

«Ніколи, чуєш, ніколи не пропускай дитячих ранків своєї дитини, — казала моя знайома, коли я готувалася до першого новорічного ранку свого трирічного сина. — Я досі шкодую, що не пішла в садочок до Максима, коли він був Ведмедиком. Перед Новим роком завжди випадало найбільше роботи, боялася, що підведу партнерів, не встигну здати всі важливі звіти. А тепер розумію: нічого важливішого, ніж твоя дитина і її свято, немає...»

Минуло 20 років, а Олена й досі не може без щему дивитися на фото, де її малий, у гурті друзяк, сумно дивиться в об’єктив фотографа. «Розпашілий, бо не наважувався навіть після виступу зняти хутряну шапочку і коричневу шубку... І мене не було поруч, щоб підказати. Мами інших дітей запитували потім, чому ж я не прийшла на свято. «Як шкода... Максимко так гарно виступав, а ви не бачили».

... У нас це був уже третій новорічний ранок. Веселий — як завжди. Зворушливий і казковий — попри те, що за вікном була «майже весна». У певних моментах — щемливий. Насамкінець Снігуронька сказала, що діти можуть загадати найзаповітніше бажання і промовити його у «чарівну скриньку». Скринька чарівна здійснює всі бажання. Діти вірять у дива.

Цікаво, що ніхто не просив нічого матеріального. Можливо, сподіваються, що машинки, «лего» і ляльки принесе Дід Мороз під ялинку, а тут — така несподівана нагода побажати собі ще щось... Із чарівної скриньки грала легенька музика, але батьки все одно чули, про що мріють їхні діти. «Щоб наша Україна була красивою», «щоб мама частіше усміхалася», «щоб я був розумним», «щоб Зіна Олексіївна (вихователька) була завтра з нами цілий день, а не тільки до обіду», «щоб в Україні настав мир», «щоб випав сніг і ми грали в сніжки». Мій Ромчик попросив у скриньки, щоб «Україна була завжди молодою і здоровою». Хороше побажання! Я вірю, що мрія моєї дитини здійсниться, й Україна одужає, бо поки що їй кепсько — і нам разом із нею...

Дуже хочу, щоб усі дитячі мрії збулися. Попрошу про це собі — під ялинку.