У Сумах відбувся черговий концерт цього разу зірок російської естради на підтримку кандидата в президенти Януковича. Зірки співали своє, глядачі скандували своє. І замість підхопити пропоноване зі сцени «Янукович» вигукували «Ющенко». На щастя, молодь не така залякана, як старше покоління. А тому годі чекати, що молодих можна купити за концерт. Слухати вони, звісно, слухають — чому б і ні, а от позиції своєї при цьому, схоже, змінювати не поспішають.
Тим паче в Сумах, де склалася, як помічено, доволі специфічна концертна ситуація. Полягає вона в тому, що кожного разу, як лише планується захід опозиційних сил чи студентства, на майдані Незалежності, де вони відбуваються, одночасно організовують i концерти. Зірок чи не зірок — головне, аби голосно. А оскільки підсилювачі звуку повертають саме в бік мітингів, то мітингуючим часто важко почути виступаючих. Особливо впав у очі цинізм такого поєднання масових заходів, коли студенти вийшли на мітинг пам'яті й запалили свічки на спомин про Георгія Гонгадзе, а на сцені поруч виспівували щось дивовижно веселе.
Утім цього разу мітинг з концертом не збігся: студенти впоралися до початку виступу російських зірок. Вони висловили свій протест проти нехтування прав студентів у місцевому аграрному університеті. Напередодні з нього було виключено Олександра Степаненка, активіста руху студентського спротиву.
Олександр навчався на третьому курсі агрономічного факультету, причому — на платній основі. І за перший семестр цього навчального року гроші за навчання вже заплатив. Але ж при цьому він не лише навчався, а й боровся за студентські права. Влітку був серед тих, хто йшов до Києва. Виступав на мітингах. Разом з однодумцями вирішив створити в університеті незалежну профспілку. Мабуть, саме це й стало останньою краплею терпіння ревнителів порядку, чи то пак покори, в СНАУ. Спочатку, розповідає Олександр, з ним говорили проректори: що чинить неправильно, що за таке можуть і відрахувати, що можуть бути неприємності у батьків, що з ним самим «раптом щось» може статися... Сталося невдовзі. «Просто на пари до нас зайшов декан Віктор Кабанець і в присутності всього потоку оголосив, що «нашого найвідомішого революціонера» відраховано з університету. Нібито за грубе порушення порядків СНАУ та пропуски...»
Пропусків, як говорить Олександр, за цей час він мав лише три. Тому з відрахуванням не згодився, що й написав на наказі. «Коли я вийшов, охоронці мене провели через усю територію аж до виходу з університету», — розповідав Олександр. З журналістами після події він зустрівся раніше, ніж з батьками, тому ще був дещо шокований, але переконаний у тому, що просто так не здасться. «Мені лише шкода, що студенти нашого університету надто залякані, аби мене підтримати, — сказав він. — Але я розраховую на підтримку студентів інших вузів».
На підтримку, як показала практика, варто було розраховувати. Але несподівано допомога надійшла з іншого боку. Коли Олександр з матір'ю пішли на прийом до заступника голови облдержадміністрації Миколи Соколова, він пообіцяв виправити ситуацію. Вочевидь, маючи досвід літніх подій, пан Соколов зважив, що шкірка адміністративної диктатури керівників СНАУ не варта тієї вичинки, яку можуть здійснити даній події студенти. Сьогодні справедливість нібито відновлено. Чи надовго?