Боярська лісова дослідна станція — єдине на сьогодні навчальне підприємство на пострадянських теренах, яке має FSC-сертифікат лісоуправління та внутрішнього ланцюга поставок, що засвідчує її статус. Нещодавно на базі її Дзвінківського навчально-науково-виробничого центру відкрито сучасну базу практичного навчання.
«Щорічно близько 500 студентів навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства і факультету землевпорядкування проходять тут навчальні практики, — розповідає ректор Національного університету біоресурсів та природокористування Станіслав Ніколаєнко. — Подбати про належні умови навчання і перебування тут — наше першочергове завдання. Що ми і зробили: відсьогодні студенти набуватимуть практичних навичок в оновленому корпусі, оснащеному новітнім мультимедійним обладнанням і забезпеченому сучасними ортопедичними меблями. Наукові ж заходи, конференції, семінари, до яких залучаються і студенти, проводитимемо в актовій залі на 120 осіб».
У корпусі встановили сучасну систему опалення з піролізним котлом на пелетах, що дає можливість не транспортувати тепло великою територією центру і значно зекономити на енергоносіях. У перспективі — залучення інвестицій на встановлення власної лінії з виробництва пелетів. У завданнях на наступний рік — капітальний ремонт гуртожитку. З тим, щоб забезпечити на базі Боярської лісової дослідної станції безперервний цілорічний процес навчання лісівників і землевпорядників.
«Мені важко порівнювати сучасну навчальну базу з тією, що існувала раніше, адже став студентом всього три місяці тому, — ділиться враженнями випускник Волинського обласного ліцею з поглибленою військово-фізичною підготовкою, а нині першокурсник ННІ лісового та садово-паркового господарства Богдан Борох. — Але те, що ми маємо сьогодні, дуже стимулює до навчання. Так само, як і лісівнича форма: до однострою вже якось звик, навчаючись у ліцеї, ось тільки погони інші. Такі, як у мого дядька Ігоря Бороха, який працює в Камінь-Каширському лісгоспі. До речі, він теж закінчував наш університет».
Подбали і про «зовнішність» території. З допомогою студентських загонів розбили її доріжками, озеленивши при цьому отримані газони і куртини, встановили альтанки і додаткові лави.
«Особливо до вподоби оновлена спортивна база з новими снарядами та ігровими майданчиками, — приєднується до розмови першокурсник Володимир Литвиненко. — Тепер, крім інтернету, є чим зайнятися у вільний час».