Моя сентиментальна квасоля

Справді, саме до цього овоча особисто я, (та й, думаю, ще дуже багато хто), відчуваю особливі сентименти. Навіть якщо пропустити пункт «корисність», то в квасолі залишиться стільки «плюсів», що не любити її видається неможливим. Хто сіє квасолю, уже в час її цвітіння почувається, ніби в раю, — серед ніжно-рожевого і білосніжного квіту, в плетучих ясно-зелених стеблах, рясно обкручених акуратними листочками, або в низеньких густих «парканчиках» квасолі неплетучих сортів. Аромат — ніжний, ледь вловимий медовий, але бджілки так і летять на цей свіжий солодкий знак. А смак — що ми будемо говорити про смак, коли в квасолі його відтінків — сотні? З неї готують перші страви, салати, закуски, гарніри, десерти, випічку. Вона — джерело повноцінного природного білка, цілком здатного замінити м’ясо. Завдяки великому вмісту клітковини, мінеральних речовин, антиоксидантів і вітамінів (у 100 грамах стручкової квасолі міститься 20 мг вітаміну С, а це дуже багато!) при її вживанні ваша фігура буде стрункою, а обличчя — свіжим а шкіра — пружною. І, зрештою, з квасолі готувати — ніби гратися білими, бордовими, червоними, зеленими, перистими намистинками…

Усі відтінки паштету

То що, пограємося? Для початку запам’ятаємо правило — воно одне — нашої «гри»: підготовка квасолі. Її слід помити і замочити на ніч. Так ми збережемо її вітаміни при тепловій обробці і швидко приготуємо. Варити квасолю слід постійно додаючи невелику кількість холодної води. Це потрібно тим людям, чиє травлення по-особливому реагує на боби: простіше кажучи, при такій обробці наші животи не здуватимуться. Ну все, проза закінчилася, далі знову — «квасолева поезія».

Сюди віднесемо, приміром, паштет із квасолі, що є дуже доречним під час посту. Коли ним намастити грінки, тости чи просто шматочки свіжого хліба, притрусити зеленню, прикрасити шматочками помідорів чи перцю, з такої страви — хоч картину малюй. Інгредієнти: склянка квасолі, середня цибулина, столова ложка майонезу (якщо не постите), сіль, перець, олія. Квасолю замочуємо звечора, а зранку відварюємо до готовності. Підсмажуємо дрібно порізану цибулину на олії. Воду з квасолі зливаємо і подрібнюємо на м’ясорубці чи в блендері. Змішуємо квасолю з підсмаженою цибулею, солимо, перчимо. Якщо маса загуста, то можна додати майонез. Намащуємо на хліб, робимо собі чай і насолоджуємося цією смакотою.

Цей рецепт — базовий , але його можна змінювати: разом із цибулею підсмажити дрібно порізані печериці; разом із цибулею підсмажити натерту на крупній тертці моркву; в готовий паштет можна додати сік одного лимона.

Окремий витвір вашої фантазії і рук — квасолево-тахінний паштет. На 1,5 склянки квасолі потрібно 0,5 склянки тахіні, 2 зубці часнику, по 2 столові ложки лимонного соку та оливкової олії. Квасолю замочити на ніч. Злити вранці воду і залити новою, щоб покрила квасолю, і поставити варитися. Не солити. Варити 2,5 години. Відкинути квасолю на друшляк. Відвар не виливати. Приготувати тахіні — 100 г кунжутного насіння перемолоти блендером, додати 2 ст. л оливкової олії, часник і лимонний сік і збити блендером в пасту. Збити квасолю, додати тахіні і добре перемішати.

Кольоровий салат із білої та червоної квасолі нагадає про літні барви. Його смак — також літній, дуже насичений. До його складу у вибраних вами пропорціях входить порівну відварена двох кольорів квасоля, цибулина, червоний болгарський перець, зелень, сіль, перець чорний, хмелі-сунелі, лимонний сік або оцет. Заправити улюбленою олією. Перемішати, дати постояти близько години і подавати до столу. Буде красиво!

І зупка

Ідеальний варіант, коли змерзли зимової пори і хочете зігрітися чи зігріти когось. Густа, навариста, з ароматами лісу і поля, вона так і проситься на ваш стіл. Готуйте, не замислюючись! Головне, запасіться інгредієнтами. Потрібно буде 3 літри води, 3-4 картоплини, склянка білої квасолі, цибулина, дві морквини, по кореню петрушки і селери (або шматок, якщо велика), 4 зубчики часнику, 250 г сушених грибів (найкраще, звісно, білих, можна і заморожених або свіжих, якщо знайдуться), 2 столові ложки вершкового масла і 4 столові ложки олії, склянка сметани, по 3-4 горошини чорного і духмяного перцю та лаврового листу, сіль за смаком.

Квасолю замочити напередодні, а зранку відварити до готовності та розділити на дві частини. Гриби промити, відварити і подрібнити. Відвар знадобиться для приготування зупи. Картоплю почистити, порізати на кубики і злегка обсмажити на олії. Вкинути її в киплячу воду і посолити. Моркву, петрушку і селеру потерти на крупній тертці і також підсмажити на олії та додати до картоплі разом із подрібненим часником. Половину відвареної квасолі подрібнити блендером разом із водою, в якій вона варилася, і викласти в банячок. Цибулю порізати кубиками і підсмажити на вершковому маслі до золотистого кольору. Додати підготовлені гриби. Просмажити ще одну хвилину і вкинути в каструлю. Туди ж влити склянку сметани, додати перці і лавровий листок. Проварити 3-4 хвилини. Лавровий листок вийняти. У тарілки покласти по ложці відвареної квасолі, налити супу, притрусити зеленню і починати смакути. Це точно той випадок, коли це слово — цілком на своєму місці.