Серед екзотичних плодів, які більшість із нас не те що не куштували, а й не бачили, є дивовижний фрукт — карамбола, або ж камрак, що нагадує собою п'ятикутну зірку, звідки й походить ця красива назва — зірка тропіків. Ви скажете, а навіщо нам про неї знати, якщо вона у нас не росте? Але ж сьогодні для нас відкриті всі дороги, а раптом одна з них приведе вас в екзотичну тропічну країну, і вам трапиться невідомий фрукт, а ви не знатимете, що воно й до чого? До того ж цього року українські виробники освоїли випуск безалкогольного напою з iнтригуючою назвою «Карамболь» на основі соку карамболи.
Отож у дикому стані карамбола — це дерево із сильно розгалуженою кроною або ж кущ висотою 5-12 м. Зустрічається в індонезійських лісах, часто росте в садах і парках у країнах Карибського басейну, у США, а також у країнах Південно-Східної Азії.
Карамбола любить вологий тропічний або ж субтропічний клімат. Може переносити незначне пониження температури, однак навіть при слабких заморозках рослина гине. В сухий сезон при недостатній кількості вологи дерева майже повністю скидають із себе листя, а під час цвітіння вкриваються дрібненькими рожевими чи бордовими квітками, які розпускаються на безлистих стеблах чи гілках.
На третій-четвертий рік на деревах з'являються чудові плоди — ягоди масою до 200 г, розміром від курячого яйця до великого апельсина яскраво-жовтого чи золотисто-жовтого забарвлення. Плід має 5 «ребер», витягнутих уздовж, що в поперечному розтині утворюють контури п'ятикутної зірки.
Плоди мають тонку, ніжну, майже прозору шкірочку і водянисту м'якоть (води більше 85 %) з приємним ароматом, кислі чи солодкі. У кислих плодів багато вітамину С, а також кальцію, магнію і фосфоу. Кислого смаку надає щавелева кислота, що міститься у плодах карамболи. В основному їх використовують для приготування салатів, соків, консервів, соусів, напоїв. Нестиглі плоди солять і маринують. Розрізняють 2 види карамболи: із солодкими і кислими плодами. Особливо цінують карамболу з кислими плодами.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
