Друзі пізнаються в біді: у зоні воєнного конфлікту натерпілися не лише люди.
Волонтеру з села Щасливцеве, який утримує приватний зоопарк, доводилося особисто виїжджати на своєму мікроавтобусі по тварин, які гинули від голоду, в Донецьку область. Олексій Гетта самовіддано вивозив клітки з ведмедями, левами, тиграми і мавпами під безперервним обстрілом.
Першим біженцем із Донбасу на Херсонщину став трирічний цирковий лев Оззі. Раніше він працював на арені Донецького цирку, але потім цирк закрили, бо хто ж його відвідуватиме, коли війна?.. На порятунок лева вирушив Олексій Гетта. Йому навіть вдалося офіційно оформити всі папери на вивезення звіра. Дорога була непростою — хижак не бажав поводитися тихо і спокійно. Ймовірно, на його психіці позначилися пережиті жахи війни та бомбардувань. Тому, коли на черговому блокпосту лев побачив військових людей з автоматами, то почав голосно гарчати і дряпати кігтями підлогу в клітці. Військові не стали затримувати незвичайний вантаж і пропустили.
На Херсонщині виснаженого Оззі з місяць посилено відгодовували, і хижак прийшов у норму. Та навіть обзавівся подружкою. Тепер його життю і здоров’ю ніщо не загрожує.
А ось історія появи в селі Щасливцеве двох чотиримісячних ведмежат, клишоногих братів Чука і Гека, теж вельми цікава. Раніше вони входили до складу пересувного цирку-шапіто, але війна перекреслила мирні плани людей. Якщо дорослі звірі ще якось мужньо переживали всі негаразди життя, то малюки почали хворіти через брак вітамінів і спеціального харчування. Тож до пана Олексія звернулися з проханням вивезти ведмежат подалі від війни. Разом із малюками довелося забрати також і дорослу ведмедицю Умку, яку кинули напризволяще власники тамтешнього приватного зоопарку.
«Щоденний раціон одного дорослого ведмедя складається з півтора відра каші, овочів та фруктів, м’ясного бульйону й хороших обрізків м’яса, — розповів Олексій Гетта. — Для маленьких ведмежат раціон інший: манна каша та козяче молоко. Абсолютно всі звірі, яких ми перевезли з Донбасу, отримують посилене харчування, але до цих пір виглядають виснаженими. Справа тут не в недоїданні. Так на них подіяв пережитий під час стрілянини та бомбардувань стрес».
Та не тільки із зони АТО на Херсонщину їдуть звірі зі спорожнілих зоопарків та цирків. Після того як Крим виявився в економічній блокаді, багато власників приватних звіринців півострова відмовились від своїх великих чотирилапих вихованців лише тому, що їх стало нічим годувати.
«Дресирувальники просто кидали своїх вихованців та втікали в невідомому напрямку, — розповідає Олексій Гетта. — Левів та ведмедів стало нічим годувати, а вивезти великого хижака в безпечне місце — проблематично і дорого...»
Ось і бура ведмедиця Настя переїхала жити на Херсонщину з Кримського зоопарку, що в Євпаторії. Через економічну блокаду вона стала тягарем для своїх колишніх власників. Якби не вчасна допомога з боку Олексія Гетти, цілком можливо, що велику тварину просто приспали б...
Сам Олексій Гетта визнає, що йому досить часто доводиться викуповувати звірів із приватних колекцій у людей, які просто не зуміли створити гідні умови проживання для своїх вихованців. Є серед таких врятованих мавпи, орли, лисиці та навіть вовки.
Час іде, але потік чотирилапих біженців із Донбасу меншим не стає. Очікується, що скоро на Херсонщину прибуде партія муфлонів, орланів, а також ланей. Олексій не відмовляє нікому, хоча ні копійки дотацій від держави на утримання тварин сафарі-парк не отримує.
Основне джерело доходу сафарі-парку, розташованого на Арабатській стрілці, — це плата відвідувачів за вхідний квиток, допомога спонсорів та меценатів, а також продаж молодняку рідкісних видів тварин в усі зоопарки світу.
Як уже писала «УМ», свого часу сафарі-парк на Херсонщині прославився тим, що саме тут живе найбільший в Україні прайд берберських левів. Представники унікальної породи — шестирічна левиця Маргоша та семирічний лев Цар — щороку приводять по троє левенят! Від своїх родичів вони відрізняються розкішною чорною гривою і спокійнішою вдачею. Дотепер усіх новонароджених нащадків унікальних левів продавали за хороші гроші в різні зоопарки Європи та Азії. Адже, якщо зважити на те, що в усьому світі живе не більше 30 дорослих особин цього виду, не дивно, що за одного такого унікального малюка іноземці готові платити понад десять тисяч доларів. Свого часу звіринцю довелося розлучитися з дванадцятьма новонародженими левенятами, щоб прогодувати всіх інших мешканців зоопарку. Але в нинішньому році трьох новонароджених левенят берберської породи (двох хлопчиків і одну дівчинку) все ж вирішили «залишити в сім’ї». Адже їхні батьки за лев’ячими мірками вже вважаються пенсіонерами, тож їм потрібна заміна.
Треба визнати, що виростити берберського лева — завдання непросте. Однак у сафарі-парку, що на Херсонщині, вже вивчили всі повадки левів унікальної породи. Саме з цієї причини співробітники зоопарку зуміли зробити так, що жоден із малюків не загинув і не підхопив небезпечну інфекцію. Якби всі левенята могли залишатися жити в Україні, це сімейство левів на Херсонщині змогло б по праву претендувати на звання найбільшого в Європі прайду берберських левів.
Був в історії провінційного зоопарку і курйозний випадок, коли левеня, що вже трохи підросло, пролізло між гратами вольєру та вирушило мандрувати. Коли пропажу виявили, в газету дали оголошення: «Пропав берберський лев. Хто знайде — винагорода!» Цей випадок викликав справжній переполох серед мешканців усього Генічеського району: чи жарт! Сам цар звірів вільно розгулює на волі. Та коли малюка знайшов один із місцевих жителів, то від розчулення навіть посміхнувся: крихітка забився в чагарник і відчайдушно кликав свою маму на допомогу!
Зараз у селі Щасливцеве, крім унікальних берберських левів, дружно живуть вовки, коні, кролики, лисиці, потомство лами, єноти, мавпи, пара верблюдів, дикобрази, ведмеді — загалом сто видів тварин. Утримання цього сімейства щороку обходиться в 600 тисяч гривень. Окрім цього, доводиться щорічно платити по двадцять тисяч гривен за оренду землі, на якій розташований сафарі-парк. Та ці цифри не лякають директора сафарі-парку Олексія Гетту. Адже він зумів перетворити улюблену справу в успішний проект. Крім того, звіринцю охоче допомагають небайдужі з усієї Херсонщини, а також із-за кордону.
Зараз загальна зона вільного вигулу для вихованців зоопарку в селі Щасливцеве становить майже два гектари. У перспективі адміністрація зоопарку планує цю територію подвоїти. Також у планах — будівництво своєї артезіанської свердловини та проведення локальної каналізації. Ще одне завдання — отримати дозвіл у сільраді села Щасливцеве на підключення до централізованої подачі електроенергії. Адже досі звіринець використовує дорогі й не завжди ефективні для великих площ електрогенератори...
Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>
Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>
Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>
Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>
Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>
«Хочу собаку!» — дружно волали мої дітлахи напередодні кожного з власних днів народження. Животинка у квартирі, та навіть і в будинку, — не іграшка. Вона хоче їсти, справляти природні потреби, з нею треба проводити час не тільки тоді, коли заманеться... >>
