Уперше в історії Індонезія, найбільша за населенням мусульманська країна, обирала президента шляхом прямого голосування. Результати виборів матимуть вплив на перебіг подальших подій не лише в самій Індонезії, а також у всьому мусульманському світі. На фінал індонезійського виборчого марафону довелося чекати довго, перший тур виборів відбувся ще у липні, другий — 20 вересня, але остаточні підсумки ще не підбиті. Справа в тому, що країна розкинулася на 18 тисячах великих і малих островів, лише шість тисяч з яких є заселеними. Значна частина островів не має зв'язку зі столицею та головними центрами архіпелагу, тому довелося чекати, поки бюлетені будуть привезені з виборчих дільниць у джунглях та з віддалених островів. Центральна виборча комісія пообіцяла оприлюднити офіційні результати виборів не раніше 5 жовтня.
Але не можна сказати, що індонезійці та решта світу перебували ці два тижні в гнітючому очікуванні. Вже у перший по виборах день було підраховано півмільйона голосів виборців із 2,5 тисячі дільниць. Підрахунок показав, що 55-річний відставний генерал, колишній міністр безпеки Індонезії Сусіло Бамбанг Юдхойоно має перевагу в 11 відсотків над своєю 57-річною суперницею, діючим президентом Мегаваті Сукарнопутрі. Після підрахунку 108 з 123 мільйонів відданих голосів (88 відсотків бюлетенів) генерал випереджав пані президентку ще впевненіше: 61 до 39 відсотків голосів. Враховуючи те, що в опитуваннях громадської думки він мав майже вдвічі більші рейтинги, ніж Сукарнопутрі, та що екзит-поли показують таке ж співвідношення (3:2) відданих за двох претендентів голосів, Юдхойоно не став очікувати на оголошення офіційних результатів і минулої п'ятниці заявив про свою перемогу. Таким чином, через шість років після пам'ятного повстання студентів та повалення диктаторського режиму президента Сухарто відбулася вже цілком демократична зміна влади, бо свій президентський мандат Мегаваті Сукарнопутрі отримала не від народу, а від парламенту. На вершину влади вона прийшла не завдяки особистим якостям, а завдяки невмирущій у народі славі свого великого батька Сукарто, творця індонезійської держави. Мегаваті мало чим відрізнялася від старих корумпованих еліт часів Сухарто, за її правління безробіття в Індонезії сягнуло 40 відсотків. Країною фактично правив чоловік Сукарнопуті, багатий бізнесмен Тофік Кємас.
Коментуючи результат індонезійських парламентських виборів, агенція Франс Пресс зазначила, що ця країна стоїть на порозі нової політичної ери. На зміну бездіяльній Сукарнопутрі з її старосвітським, патріархальним мисленням приходить особа з чіткою програмою. За свою здатність всебічно оцінювати кожну ситуацію нового президента Індонезії назвали «мислячим генералом». Виборці своїми голосами дали чітку оцінку попередньому президенту, яка не зуміла підняти з колін занепалу економіку. Юдхойоно з його світським іміджем, обіцянками підняти благополуччя народу, покласти край тероризму та кривавому релігійному й етнічному протистоянню і кардинально реформувати уряд таки зумів переманити на свій бік більшу частину виборців, принаймні ту, яка прагне змін, прагне жити у модерній країні.
Сполучені Штати ставлять Індонезію як приклад цілеспрямованого переходу до демократії іншим мусульманським та азіатським країнам. Речник Держдепартаменту США Адам Ерелі заявив журналістам: «Ми вітаємо Індонезію iз завершенням цих історичних виборів». Захоплення Вашингтона зрозуміле, якщо сказати, що новообраний президент свого часу закінчив військову академію в американському штаті Канзас. Щоденна газета «Коран Темпо» пише, що наступний лідер країни, який був безпосередньо обраний народом, «має всі можливості покласти кінець довгому періоду невпевненості», особливо в економічній царині. Індонезійці все ще не можуть насолодитися смаком свободи та демократії після трьох десятиліть безперервного правління диктатора Сухарто, якого вдалося повалити 1998 року шляхом народного повстання, започаткованого студентами. Оптимізм населення та ЗМІ передався ринку та бізнесменам. Після попередніх повідомлень про перемогу Юдхойоно, якого індонезійці називають просто Сбай, біржовий індекс Джакартської біржі підскочив відразу на 12 пунктів, а рупія значно зміцнилася по відношенню до долара. Газета ділових та фінансових кіл «Бісніс Індонесіан» вийшла iз заголовком на всю першу сторінку: «Бізнесмени готові допомогти новому уряду». Інавгурацію президента заплановано на 20 жовтня.